Читати книгу - "Правила, які варто порушити. Жити за власним кодексом"

Можливо, та вікова межа вже залишилась у вас позаду, але вам знайомі ці почуття.

З іншого боку, я не зустрічав жодної людини, яка б шкодувала, що дослухалася поклику серця. Навіть якщо в неї нічого не вийшло чи довелося за декілька років усе покинути й присвятити себе чомусь іншому, вона завжди виглядала щасливою та задоволеною. Дарма що іноді мала менше грошей і почувалася не так надійно, як могла б.

Як і будь-де, ви маєте працювати над здійсненням своєї мрії. Можливо, не так багато людей спромоглися стати рок-зірками, акробатами, дослідниками, членами парламенту, піротехніками, проте декому це вдалося, і ви могли б бути одним із них. Коли ви докладете достатньо зусиль і дізнаєтеся, що для цього потрібно, а потім подбаєте, щоб відповідати всім професійним вимогам, чому б тоді не спробувати? Чого можна чекати в гіршому випадку?

Повірте, якщо ви навіть урешті-решт «потрапите» в професію, яка вас не надихає, то почуватиметеся значно ліпше, коли раніше спробуєте робити те, про що мріяли, та зазнаєте невдачі, ніж коли так і не зберетеся нічого зробити.

ПРАВИЛО 98

Iдіть за покликом серця

  «Захищайте свою власність»

Моя бабуся мала дивовижну колекцію костюмів, які збирала протягом усього життя — вона багато подорожувала й до того ж працювала в різних театрах. Уже в похилому віці вона позапихала їх до скрині, і коли ми в дитинстві гостювали в неї, то, бувало, наряджалися в них і гралися. Деяке вбрання, чесно кажучи, було для наших розваг надто гарним, на що часто вказувала моя мама, а ми завзято псували його. Бабуся відмахувалася від неї та говорила: «Дорогенька, мені байдуже. Люди важливіші за речі».

На перший погляд це настільки очевидно, що не варто й нагадувати. Проте воно напрочуд легко забувається, коли під загрозою опиняється ваша власність. Я досі не впевнений, чи мала рацію бабуся щодо костюмів (у підлітковому віці ми б оцінили деякі з них, якщо б кількома роками раніше нам не дозволили перетворити їх на ганчір’я), але я повсякчас зустрічаю людей, які так переймаються через майно, що псують свої стосунки з людьми.

Деякі люди радше розсваряться із сусідом, ніж поступляться дюймом55 земельної ділянки чи секцією огорожі, які можуть так само належати і йому. Я також знаю людей, які ніколи не позичать жодної дрібниці, якій можна легко знайти заміну, — раптом її пошкодять, — незважаючи на те що можуть зруйнувати свої стосунки з особою, яка прагне взяти річ на деякий час. У мене була родичка, яка майже не відвідувала нас, коли ми були дітьми, бо надто хвилювалась, аби нічого не сталося з будинком за її відсутності. І я знаю безліч людей, у чиїх будинках я не можу почуватися невимушено, побоюючись залишити відбиток пальця чи прим’яти ретельно підбиті диванні подушки.

Здебільшого люди та речі співіснують без конфліктів, і ви маєте змогу втішатися й першими, і другими. Проте вас дуже швидко може поглинути меркантилізм, і матеріальні надбання посядуть перше місце. Тоді, коли конфлікти на кшталт тих, про які я щойно розповідав, таки виникають, ви можете неправильно розмістити пріоритети.

Будь ласка, ніхто не забороняє мати стільки, скільки вам хочеться та скільки ви можете собі дозволити, тільки подбайте про те, щоб не стати рабом свого майна. Поставте його на місце, дайте прочуханки, і стежте, щоб не знахабніло. Майно — це просто речі. Можливо, надзвичайно гарні речі, та все одно речі. Тоді як люди… знаєте, жодну людину не можна замінити. Якщо ви втратите всі свої матеріальні цінності, та збережете родину і друзів, у вас усе буде гаразд. А якщо навпаки?

Це правило стає особливо корисним, коли йдеться про речі, що пробуджують у вас сентиментальні почуття, — їх подарували особливі для вас люди або вони нагадують вам про того, кого ви кохаєте. Можливо, навіть про людину, якої вже немає. Звісно, для вас це скарб, але пам’ятайте, що вони мають цінність завдяки людині, з якою вони пов’язані. Сама людина чи ваші спогади про неї набагато важливіші. Тож коли ви губите каблучку, розбиваєте прикрасу чи рвете світлину, це не кінець світу. Зрештою, це лише річ.

ПРАВИЛО 99

Люди важливіші за речі

55

Дюйм дорівнює 2,54 см. (Прим. перекл.)

  «Коней на переправі не міняють»

Ця фраза — просто нерозсудлива. Звісно, поміняти коней на переправі можна. У кожному окремому випадку буває по-різному, та нерідко це наймудріше рішення. Безліч загальноприйнятих правил суперечать одне одному, а це правило суперечить принципу «якщо ти опинився в дірі, припини копати», який я вважаю значно кориснішим.

Коли ви маєте переправлятися через річку верхи, а вашому коню, очевидно, не вдасться потрапити на протилежний берег, чому б його не поміняти? Коли ваше життя — цілком або частково — наближається до катастрофи (чи навіть просто рухається в небажаному для вас напрямку), я раджу змінити напрямок якнайшвидше. Завжди є спосіб повернути все в правильне русло.

Я знаю людей, які кидали школу чи університет, так і не завершивши навчання; які писали заяви про звільнення та починали абсолютно іншу кар’єру; які переривали непевні стосунки, перш ніж ті переходили на серйознішу стадію, — і в переважній більшості випадків їхні рішення були однозначно правильними.

Я хочу сказати, що заміна коней на переправі рідко є найлегшим варіантом. Та це лише означає, що майже ніхто не вдається до цього без вагомої причини. Навіщо зупинятися на складнішому варіанті, коли немає потреби? Якщо, незважаючи на складність, ви переконані в правильності обраного шляху, тоді робіть так, як уважаєте за потрібне, і змінюйте курс. Бажаю щасливої дороги і хвалю за те, що вам не забракло сміливості зійти з проторованої стежки.

Ви можете змінити курс не лише тоді, коли з’являється краща перспектива, а й тоді, коли йдете темним і небезпечним шляхом і вам необхідно забиратися звідти. Часом у житті ми збиваємося зі шляху, набуваємо шкідливих звичок, зв’язуємося з поганою компанією. Усе гаразд, бо ви маєте право міняти коней на переправі. Ви завжди можете знайти нового білого бойового коня та рушити до світла.

Іноді читачі запитують мене, що їм робити, коли вони розуміють, що все своє життя порушували правила, яких мали дотримуватися. Повірте, навіть гравці за Правилами щодня їх порушують. Ми намагаємося цього уникати, та не завжди все йде за планом. Нічого страшного — хитрість у тому, щоб кожен день починати заново.

Це не релігія — Правила є лише дороговказом до щасливішого, успішнішого життя. Немає порушених правил, до яких не можна повернутися, просто змінивши своє життя від цього моменту. І не картайте себе, якщо попервах вам не завжди вдається відповідати власним вимогам. Не будьте надто суворими до себе та не припиняйте спроб рухатися вперед.

ПРАВИЛО 100

Ніколи не пізно почати дотримуватися справжніх Правил

  Правила, яких варто дотримуватися

Мені б не хотілося, аби ви думали, що я обстоюю бунтівну екстравагантність порушення правил лише через притаманну їй відмінність від загальноприйнятих норм. Ні, буду чесним: деякі правила, що повсякденно пропонують батьки, вчителі, а також друзі, які діють із найкращих намірів, справді вам стануть у пригоді. Та розрізнити їх складно.

Розумієте, немає сенсу в порушенні правил тільки заради самого порушення, навіть якщо це дає вам задоволення56. Значно більше задоволення можна одержати від дотримання правил, якщо