Читати книгу - "Чортів млин: Казки про чортів"

class="p1">— Забери своє золото, бо мені потрібна торба.

У наймита волосся дибом стало. Він засунув голову під рядно і ледве дихав від страху.

Другої ночі хтось знову постукав у шибку і прохрипів:

— Гей, ти, волоцюго, забери своє золото, бо моя торба почала вже гнити…

Наймит цілу ніч хрестився, якось дочекався ранку і потім цілий день стояв на колінах перед образами. Але це не допомогло, бо третьої ночі хтось сердито ударив кулаком у шибу, серед хати посипалося золото.

Більше дідько не приходив. Наймит зібрав гроші, купив собі новеньку торбу, постоли і топірець… На цьому казочці кінець.

Сестра і закляті брати

Був один цар, котрий мав дівку і три хлопці. Ту дівку сватав чорт. Ходив, докучав. Вона його не хотіла, але нечистий її взяв силою і поставив їй у хижу золоту колиску, аби колисалася.

А її братів закляв: одного — ведмедем, другого — рибою, а третього — орлом.

Сам обернувся биком, таким грубим, як хижа, і прив’язався на сім ланцюгів до бука. А ключ од хижі, де замкнув царівну, сховав у свій мозок.

А закляті брати пішли до одного єгеря. Спочатку прийшов старший, Ведмідь, і приніс мішок золота. Поклав під хижу, а рано єгер знайшов мішок і сховав. На другий вечір і середульший брат, Риба, приніс мішок золота. А на третій вечір і молодший брат — Орел.

Єгер золото сховав і не знав, за що йому принесли золото. А були в нього три доньки. І те золото брати принесли за них.

Четвертого вечора всі три доньки пропали. Встав рано єгер, а дівок нема — пропали без знаку. І дуже він засумував.

Мати на потоці пере їх свити й плаче. І приплив один рачок і надокучає жінці.

– Іди геть, бо тебе з’їм, — сказала жінка.

Вхопила рачка й проковтнула. І через рік народився у неї хлопець. Лиш народився, проговорив, аби мати йому дала ссати. А далі вхопив мотуз на хижі й підняв хижу. Питає свою матір:

— Мамо, чи були в мене сестри або брати?

— Були, синку, у тебе три сестри, але пропали без знаку.

Хлопчик зайшов до хижі, тільки сказав:

— Купіть мені одежу, бо я йду в дорогу шукати сестер.

Відкланявся родичам і пішов. Багато років він блудив по лісу.

Раз на одній поляні бачить: курить з землі дим. Приходить туди і дивиться — глибока яма, дна не видно.

Спустився хлопець під землю і знайшов там свою старшу сестру. Спитала його сестра:

— Що ти за один?

— Я того й того чоловіка син.

Вона скочила до нього, обцілувала.

— Та ти мій брат!

Добре пригостила його, а потім сховала під постіль.

— Не дивуйся, що тебе кладу під постіль. Мій чоловік — Ведмідь і може тебе вбити.

За малий час приходить Ведмідь, суєтний, сердитий. Зняв з себе шкіру і нараз подобрішав. Жона сказала:

— Тут є мій брат.

— Та де мій швагер, покажи його швидко!

Хлопець вийшов з-під постелі. Ведмідь дуже йому зрадів. Пригостив і розказав йому свою біду:

— Була в мене сестра, сватав її нечистий, а вона за нього не захотіла йти. Зато він її вкрав, а нас трьох братів закляв. Сестру нашу взяв силою. Замкнув її у хижу, а ключ поклав собі в мозок та обернувся биком. Та якби знайшовся такий леґінь, аби з-під хижі взяв семиметрову сокиру і тою сокирою розтяв голову бикові, коли на полуднє спить, і взяв ключ та відімкнув нашу сестру — ми стали б такими людьми, як були.

Подорожує далі хлопець і бачить на поляні дим з землі. Приходить туди, а тут яма глибока. Спустився в яму, а там його середульша сестра. Спитала:

— Що ти за один?

— Я того й того чоловіка син.

Вона скочила до нього, обцілувала:

— Та ти мій брат!

Учинила йому гостину, а потім сховала під постіль.

— Не дивуйся, що тебе кладу під постіль, — каже. — Мій чоловік — Риба і може тебе вбити.

За малий час заходить Риба, суєтний, сердитий. Зняв з себе шкіру і нараз подобрішав. А жона сказала йому:

— Тут є мій брат.

— Та де мій швагер, покажи його!

Хлопець вийшов з-під постелі, і Риба дуже йому зрадів. Пригостив і розказав йому свою біду.

На другий день хлопець відкланявся середульшій сестрі. Йде далі й знову приходить на одну поляну і бачить — куриться з землі дим.

Приходить, а там яма глибока. Спустився, а там його молодша сестра. Спитала:

— Що ти за один?

— Я того й того чоловіка син.

Так він побув у молодшої сестри і її чоловіка Орла, і той пригостив його і розказав свою біду.

Отак попрощався хлопець з своїми сестрами і рушив у дорогу.

На саме полуднє, коли бик спав, хлопець узяв семиметрову сокиру, котра стояла під хижею, й ударив його межи роги так сильно, що мозок йому вискочив. І у мозкові знайшов ключик.

Лиш доторкнувся ключиком до замка, і двері відкрилися.

А дівка заплакала:

— Пропав би ти, не мав би ти сили своєї. Чи не казала тобі, що тебе не хочу?

Вона думала, що то нечистий.

— Я не нечистий, я — чиста душа.

А дівка була тонка, як палець. Узяв її на руки і поніс до свого замку, де він народився. А через три дні приїздять його зяті.

Дуже йому дякують, що їх визволив з біди, що забив нечистого, який їх закляв. Справили весілля та й живуть і нині, як не повмирали.

Син лісника

Був один лісник і в нього — три сини. Чоловік дуже постарів, скликав своїх синів і передав їм службу. Розказав, котрі ліси аби доглядали, а в один, ліс, Мертвий, щоб вони не заходили.

— Я постарів, а в лісі тім не був. І вам грізно заказую! — наповів старий.

Сини поклялися, що туди ніколи не підуть. І всюди ходили, а в Мертвий ліс не йшли довгий час. Одного дня зібралися всі троє і підходять до тієї хащі. Молодший брат почав говорити:

— Та що би було з того, якби ми зайшли у Мертвий ліс?

Старші відповіли:

— Брате, хіба ти вже забув нянька, що казав перед смертю? Він говорив, щоб ми туди не йшли.

На те молодший не сказав нічого, і повернулися додому. Ведуть вони у хижі другу бесіду, а молодший знову почав про Мертвий ліс — вигадує, як туди зайти. І надумав, що він дасть напрясти кілька клубків