Читати книгу - "Зіграй мою наречену, Холод Влада"

— Угу, — я кивнула, злегка сумно посміхнувшись.

Сергій теж посміхнувся, а потім раптово підійшов до мене і легенько чмокнув в губи.

— Поцілунок на прощання, — сказав він і мало не вибіг з квартири, певно переживаючи, що я буду злитися.

Кінчиками пальців я торкнулася своїх губ. На щоках напевно був рум’янець, а на очі вже наверталися сльози.

Було сумно від того, що сьогодні ми вже точно не зустрінемось...

***

Ну і що буде далі?))) Як думаєте??