Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Влад присвиснув.
-Ти зараз серйозно? Половина універу бачила як ви з Камілою цілувалися. От звідти все і роздулося. У Максима Боднаренко нова пасія котру ніхто ніколи не бачив.
А закрив свої очі рукою.
-І? Скажеш щось у своє виправдання?-спитав Стас.
Я не стримався і почав сміятися. Продзвонив дзвоник і у аудиторію зайшов професор. Я ледь вгамував свій напад,але коли той почав читати лекцію то емоції знову перемогли і я,як дурник на всю аудиторію почав сміятися. Чув як збоку Віктор вже штовхає мене,чув що професор перестав говорити дуже цікаву тему,щось про рейтинги і світовий ринок.
-Боднаренко! У вас совість є?-спитав професор але я був надто засипаний сміхом.
Здається,зараз багато хто подумає що я психічнохворий. Бо виглядало це так. Я почав махати головою але посмішка не спадала з обличчя.
-Ооой. Вибачте будь ласка Микола Іванович. Просто не стримався.-перепросив я остаточно заспокоївшись.
-Цікаво що ж вас так розвеселити. Можливо поділитеся з нами?-знаю що це було більше риторичне запитання і я не мав би про це розповідати але хто я такий,щоб не поділитися своїм щастям з іншими?
-Микола Іванович,ви коли небудь потрапляли у ситуацію,коли всі обговорюють твій вчинок,котрого навіть не було? Так от,весь універ думає що я поцілувався з дівчиною. А насправді я просто стояв біля неї бо якийсь мотоцикліст летів з шаленою швидкість.
-Боднаренко,повірте ,мені не так і цікаво знати з ким ви цілуєтеся! Це мене не обходить. Але будь ласка,навчіться стримувати свої емоції. І повернімося до світового ринку...
До кінця лекції я сидів вже у більше адекватній тіні. Хоча і ловив на собі погляди одногрупників котрі шалено щось тицяли в своїх телефонах. Полагше,пальці не зламайте. Схоже новина що я вже не цілувався з Камілою розлетіла всюди тому після першої пари перешіптування ще побільшало.
-Ти зірка. Дві шалені новини в яких ти,дійова особа. -сказав Віктор у кав'ярні куди ми пішли після третьої пари.
-Я на першій парі просто не стримався. Це...абсурдно. Щоб я поцілував Камілу... Половина нашого універу це суцільні пліткарі.-вілповів я.
-Але визнай,вона гаряча. І непередбачувана. -сказав Стас.
Я зиркнув на нього.
-Гаряча? Ти слова підбирай. Вона моя зведена сестра.
-А я про що. Ти завівся тільки від думки що я погано про неї обмовився. Макс,у вас не просто відносини як у зведених. Тут щось більше.
-Що може бути більшим? Нас нічого не пов'язує. І доречі,я досі не знаю хто дзвонив матері перед смертю. Може іще до одного айтішника поїхати.-вирішив перевести я тему.
-Між вами...-він затих а тоді тихо прошепотів -Хімія.
Я закотив очі. Цей Стас колись заспокоїться?
-А щодо другої пропозиції то Колян не підведе. У нього просто багато і крім твоєї справи справ. Але я впевнений щойно він дізнається то тобі подзвонить. Всьому свій час. Доречі,давайте нині кудись заганяємо.
-Стас,тобі суботи не вистачило?Я і досі не розумію як опинився в одному ліжку з цією.... Лізою. Нічого не пам'ятаю.
-Зате вона пам'ятає. Каже що ти ще той вогник. Як вона сказала,лев. А щодо походу...давайте у кіно. На задні ряди. Парами. Віктор візьме Божену,ти Камілку а ми з Владом як без сестринні у вашій групі то беремо дівчат. Як вам ідея?
-А не проти. Можливо хоча б там ми алкоголь не знайдемо.-відповів Віктор.-Макс?
-Якщо Каміла погодиться то буду з нею. А якщо ні,то візьму Яну.-знизив я плечима.
-От і чудово.
Ми вийшли з універу після закінчення всіх пар. Каміла вже стояла біля машини дивлячись щось у своєму телефоні.
-Не хочеш піти з нами у кіно?-спитав я щойно підійшовши до неї.
-Сподіваюся все не закінчиться так як у суботу.-сказала вона піднявши погляд на мене.
Я розблокував машину і ми сіли в середину.
-Ми ж наче цю тему уже обговорили.-сказав я дивлячись на неї збоку.
-Так. І?
Я знизив плечима. Вирішив що краще не варто продовжувати нашу розмову.
-Що за фільм буде?-спитала Каміла.
-Пурпурові серця.
-Чудово. Ти з ким ідеш?-я насупився.
-Та взагалі то...а ти маєш з ким іти?
-Так.-сказала вона надто впевнено.-Після того як Вівчаренко перестав до мене приставати у мене з'явилися друзі. Тому іще раз дякую тобі. То з ким ти ідеш?
-Та...Яну можливо візьму.
-От і чудово.-прошепотвла вона.-А я з Артемом піду
І що тут чудового? Тут нічого в біса немає чудового.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons», після закриття браузера.