Читати книгу - "Почни з Чому"

мріяли безліч інших афроамериканців, які виросли на Американському Півдні в часи відсутності громадянських прав. Про це він і вів мову. І відчував наругу, яку чинить будь-яка несправедлива система. Але саме незламний оптимізм Кінґа та його слова змогли надихнути людей.

Доктор Кінґ не змінив Америку самотужки. Він не був правником — але було створено законодавство, яке надавало всім людям у Сполучених Штатах рівні права незалежно від кольору шкіри. Не доктор Кінґ змінив Америку — рух мільйонів людей, яких він надихнув, змінив хід історії. Але як організувати мільйони людей? Нехай не мільйони — як організувати сотні чи навіть десятки людей? Бачення й харизми лідера достатньо, щоб привабити новаторів та любителів новинок. Довіряючи своєму внутрішньому голосу та інтуїції, ці люди підуть на чималі жертви, щоб бачення стало реальністю.

З кожним успіхом, з кожною відчутною демонстрацією того, що бачення може справді стати реальністю, практично налаштована більшість проявлятиме все активніший інтерес. Те, що раніше було лише мрією, дуже скоро стає реальністю. І коли так відбувається, можна досягти переламної точки — і почнеться рух.

ТИМ, ХТО ЗНАЄ, ЧОМУ, ПОТРІБНІ ТІ, ХТО ЗНАВ, ЯК

Джон Фрідман, автор книжки «The Worldls Flat», завважив, що песимісти, як правило, мають рацію, однак світ змінюють оптимісти. Білл Ґейтс уявляв світ, у якому комп’ютер міг би допомогти нам усім найкраще розвинути свій потенціал. І це сталося. Тепер він уявляє світ, у якому немає малярії. І це станеться. Брати Райти уявляли світ, у якому ми могли б піднятись у небо так само просто, як проїхати на автобусі. І це сталося. Люди, які належать до типу ЧОМУ, могли б змінити хід розвитку галузей чи й усього світу... якби вони знали, ЯК.

Люди, які належать до типу ЧОМУ, мають надзвичайну уяву. Як правило, це оптимісти, які вірять у те, що все, що вони уявляють, може стати реальністю. Люди, що належать до типу ЯК, живуть більше «тут і зараз». Вони реалісти і мають чітке відчуття практичних речей. Люди кшталту ЧОМУ зосереджені на тому, чого більшість людей не бачать,— наприклад, на майбутньому. Люди кшталту ЯК зосереджені на речах, які більшість людей бачать,— і, як правило, їм краще вдається створювати структури, формувати процеси та здійснювати практичну реалізацію ідей. Не скажеш, що хтось із них кращий, а хтось гірший,— просто люди по-різному від природи бачать і відчувають світ. Ґейтс належить до людей кшталту ЧОМУ. Так само і брати Райти, і Стів Джобс, і Герб Келлегер. Але вони не діють самотужки. Вони не змогли б. Їм потрібні ті, хто знає, ЯК.

«Якби не мій старший брат, мене кілька разів посадили б у в’язницю за те, що я виписував чеки без відповідного фінансового забезпечення,— напівжартома сказав Волт Дісней, виступаючи у Лос-Анджелесі у 1957 році. —

Я ніколи не знав, що відбувається у банку. І брат завжди стримував мене». Волт Дісней був людиною кшталту ЧОМУ — мрійником. А його мрії здійснилися завдяки допомозі більш практичного старшого брата Роя, який належав до людей кшталту ЯК.

Волт Дісней почав кар’єру, малюючи рекламні ролики, але дуже швидко взявся створювати анімаційні фільми. Це був 1923 рік, коли Голівуд — серце кінобізнесу — щойно створювався, і Волт хотів стати його частиною.

Рой, на вісім років старший, працював у банку. Рой завжди був у захваті від таланту та уяви брата, але водночас знав, що Волт схильний до ризику і не має тями до бізнесу. Як усі хлопці кшталту ЧОМУ, Волт був зайнятий тим, що мріяв про майбутнє — і часто забував про реальність. «Волт Дісней мріяв, малював і уявляв нових героїв, а Рой стояв у тіні, створюючи імперію,— писав Боб Томас, біограф Діснея. — Прекрасний фінансист і бізнесмен, Рой допоміг перетворити мрії Волта Діснея в реальність, збудувати компанію, яка носить ім’я його брата». Саме Рой створив торговий бізнес, завдяки якому імена героїв Діснея стали загальними назвами. І, як і майже всі люди, що належать до типу ЯК, Рой ніколи не хотів бути «обличчям» компанії — йому більше подобалося стояти позаду і спрямовувати свої зусилля на тому, ЯК реалізувати бачення брата.

Більшість людей належить до типу ЯК. Вони достеменно знають, що треба робити у реальному світі, і можуть виконувати свою роботу дуже добре. Дехто з них може стати дуже успішним і навіть заробити мільйони доларів,— але вони ніколи не зможуть побудувати компанії вартістю у мільярд доларів або змінити світ. Щоб досягати успіху, особам кшталту ЯК не потрібні особи кшталту ЧОМУ. Натомість особи кшталт ЧОМУ, з усім їхнім баченням та уявою, часто закінчують нічим. Якщо немає людей, яких вони надихнули б своїм баченням та які б знали, як утілити це бачення вжиття, люди кшталту ЧОМУ зазвичай так і залишаються візіонерами без копійки за душею.

Насправді більшість успішних підприємців належить до типу ЯК, хоча чимало з них позиціонує себе візіонерами. Спитайте підприємців, що їм подобається у їхній діяльності, і більшість відповість, що вони найдужче люблять щось розбудовувати. Те, як вони говорять про розбудову, є достеменною ознакою того, що вони знають, ЯК діяти так, щоб справу було зроблено. Бізнес — це структура: системи і процеси, які потрібно об’єднати в єдине ціле. Однак більшість компаній, як би добре вони не були побудовані, не стають монстрами вартістю у мільярд доларів і не змінюють напрямок розвитку галузей. Щоб досягти статусу компанії у мільярд доларів або змінити напрямок розвитку галузі, необхідно дуже особливе і рідкісне партнерство особи, яка знає, ЧОМУ, і осіб, які знають, ЯК.

Майже у кожному випадку, коли окремій особі або організації вдалося надихнути людей або зробити щось велике, існувало таке особливе партнерство між ЧОМУ та ЯК. Наприклад, Білл Ґейтс міг би бути візіонером, який уявляв світ, де на кожному робочому столі стояв би комп’ютер,— але таку компанію побудував Пол Аллен. Герб Келлегер уособлював та проповідував ідею свободи, але з ідеєю створення авіакомпанії Southwest Airlines виступив Роллінґ Кінґ. Стів Джобс був бунтарем за своєю природою, але саме завдяки Стіву Возняку компанія Apple запрацювала. У Джобса було бачення, а в Возняка — засоби. Власне це партнерство бачення майбутнього і таланту його втілення й робить організацію великою.

Завдяки цьому взаємозв’язку стає зрозумілою різниця між викладом бачення та викладом місії організації. Бачення — це публічний виклад наміру засновника, ЧОМУ компанія існує. Дослівно — це бачення майбутнього, якого не існує. Виклад місії — це опис шляху, керівних