Читати книгу - "Книга про причини"

стверджується, що буття сотворене Першопричиною, чи Богом (37, а також — 87, 144, 148), а також стверджується, що: 2) інтелігібельні форми іманентні уму (42, 92) (відповідно у Прокла — Elementatio theologica 125, 129, 137 і 161–163). Твердження автора Liber de causis, що prima rerum creatarum est esse є креаціоністичним перетлумаченням формули Прокла: «З усього, що причетне божественній властивості і що є обожненим, першим і вищим є буття (πρώτιστόν ἐστι καὶ ἀκρότατον τὸ ὄν)» (Elementatio theologica 138). Буття як «перше створіння» вказує радше на пріоритет буття, оскільки воно не обмежене певною сутністю.(обратно) 107

22 Усі тези твердження VI витримані в стилі негативної теології. Формулювання causa prima superior est omni narratione (VI, 57) відповідає Elementatio theologica 123 Прокла: «Все божественне саме по собі є невимовним (ἄῤῥητον) і непізнаванним (ἄγνωστον) для жодного вторинного буття внаслідок своєї над-буттєвої єдності (διὰ τὴν ὑπερούσιον ἔνωσιν)».

(обратно) 108

23 Світло витлумачується як сутнісна характеристика Першопричини.

(обратно) 109

24 Важлива теза Арістотелевої епістемології: пізнавати певну річ або подію означає виявити її причину. «Адже істину ми не знаємо, якщо [невідома] причина» (ἄνευ τῆς αἰτίας, sine causa) (Metaphysica 993 b23).

(обратно) 110

25 Поняття meditatio (арабською — al-wahm) позначає тут те саме, що й imaginatio (відображення). Як стверджує Тома Аквінський у своєму коментарі до «Книги про причини», et cogitatio per meditationem, id est per imaginationem et ceteras vires sensitavas interiores, quae deserviunt rationi humanae, et meditatio fit per sensum, quia phantasia est motus factus a sensu secundum actum ut dicitur in libro De anima (In librum de causis 6.)

(обратно) 111

26 На відміну від Проклових «Елементів теології», у «Книзі про причини» не йдеться про генади, які перебувають у безпосередній близькості до Єдиного. Перша множина тут покладається вже в умі. Латинська substantia передає грецький термін οὐσία.

(обратно) 112

27 Арабське слово yliathim («форма» — те, що відповідає грецькому μορφἡ) вживає Ґерард Кремонський без перекладу, як технічний термін. Барденгевер перекладає цю фразу так: Die Intelligenz endlich ist etwas Ganzes (Zusammengesetztes). Оскільки Першопричина перебуває поза будь-якою формою, вона є неосяжною й невимовною: «А от у першої причини „іліатім“ немає, бо вона — лише буття (esse tantum)». Ця теза виражає неоплатонічний погляд на Єдине як на ἄμορφον. Але відмінність полягає в тому, що для неоплатоніків Єдине — вище від самого буття, тоді як автор «Книги» ототожнює Першопричину і чисте буття.

(обратно) 113

28 Слід визнати, що «епістемологічна» термінологія Liber de causis становить серйозні проблеми для перекладу. Наприклад, у латинському тексті вживається зворот intelligentia intelligit esentiam suam. В українському перекладі — «всякий ум розуміє свою сутність». Очевидно, що такий варіант не можна назвати цілком адекватним, але інші версії (наприклад, «ум умо-осягає», «ум схоплює») значно ускладнили б розуміння тексту для українського читача. Можливий варіант — «ум осягає власну сутність». Барденгевер перекладає цей зворот якраз вживаючи дієслово «осягати» («схоплювати»): Intelligenz erfasst sich selbst. Польські перекладачі обрали схожу стратегію: Inteligencja pojmuje swoją istotę. Утім, версії з «осягненням» важко дотриматися у всьому тексті. Наприклад, у фрагменті 121 в оригіналі стоїть et intelligo per animam, що правильно перекладати «під душею я розумію…». Варіант «під душею я осягаю» навряд чи можна було б назвати вдалим.

(обратно) 114

29 Душа перебуває на «межі», на «границі» між чуттєвим буттям (natura) і вічними субстанціями (intelligentiae).

(обратно) 115

30 Фраза становить певну проблему для перекладу. Ось різні версії передачі її сенсу: Alles, was sich selbst erkennt, wendet sich vollständig zu sich selbst hin (Барденгевер). Every knower knows its essence. Therefore, it reverts to its essence with a complete reversion (Ґвальярдо, Тейлор). Tout être connaissant qui connaît propre essence, vers elle fait retour, d'un retour total (Маньяр). Ogni realtà conscente la propria essenza; dunque ritorna alia propria essenza con un ritomo complet (Д'Анкона Коста).

Коло і циклічний рух є головними символами інтелектуального пізнання у неоплатоніків (див. передмову). Для Плотіна визначальний принцип пізнання полягає у поверненні множинності до первинної єдності: ідеї Ума є множинністю, що повертається до єдиного першоджерела (присутності Єдиного в Умі). Думка про те, що циклічний рух найбільше відповідає діяльності Ума, належить ще Платону (Timaeus 34а). Про значення образу кола і циклічного руху для Прокла див.: Wemer Beierwaltes. Proklos. Grundzüge seiner Metaphysik, c. 165–239. Діяльність Ума розгортається як рух від себе і повернення до самого себе (Elementatio theologica 146).

(обратно) 116

31 Фраза «сила сил» (virtus virtutum) є доволі непрозорою. Можливо, йдеться не про силу Першопричини, а про силу ума. Вище, у фрагменті 83, ум називається «силою субстанційних сил».

(обратно) 117

32 Фраза Ens primum creatum є ще одною суттєвою модифікацією Проклового вчення. На відміну від Прокла, автор «Книги» вважає, що всі нескінченні сили залежать від Першопричини.

(обратно) 118

33 Автор «Книги» протиставляє творче перше суще (Першопричину) і сотворене перше суще (ум): Ens primum creans — ens primum creatum.

(обратно) 119

34