Читати книгу - "Оцеола, вождь семінолів"

що причаїлася за складеними колодами. Мені здалося, що це мулат.

Я хотів було кинутися і розправитися з ним, та вартовий уже відгукнувся на мій оклик, а здіймати тривогу було не варто, бо я отримав наказ діяти, дотримуючись військової таємниці. Я вирішив, що поквитаюсь із цим «воскреслим із мертвих» іншого разу. Тоді мені легше буде звести рахунки і з ним, і з його підлими спільниками. З цією думкою я ввійшов у ворота і попрямував до штабу генерала для доповіді.

Розділ XXXVI
Потрібен друг

Навряд чи можна спокійно спати під одним дахом із людиною, яка збирається позбавити тебе життя. Я спав дуже мало, та й коли спав, то бачив лишень кошмари.

Перед тим, як піти спати, я не бачив Рінгольдів. Ні батька, ні сина. Та я знав, що обидва вони у форту, адже збиралися погостювати тут ще день чи два. Вони або лягли спати до мого повернення, або розважалися у якогось знайомого офіцера.

Не довелося мені побачити також ні Спенса, ні Вільямса. Ці гідні молоді люди якщо й стовбичили десь на території форту, то, ймовірно, із солдатами. Я не став їх розшукувати.

Я не склепив очей більшу частину ночі, роздумуючи про дивні події, точніше подію, що звела мене зі смертельними ворогами. Протягом ночі я сушив голову над тим, як чинити далі. Та коли ранкове світло торкнулося віконниць, я так і не прийняв жодного рішення.

Спершу я думав про все розповісти в штабі, вимагати слідства і покарання злочинців. Та згодом вирішив, що такий план нікуди не годиться. Які докази міг я навести на підтвердження таких серйозних звинувачень? Тільки мої власні свідчення, нічим не підкріплені і навіть малоймовірні. Хто повірив би в таке нечуване лиходійство? Хоча я не сумнівався, що задумали вбити саме мене, але стверджувати цього не міг, бо ж навіть не почув свого імені. Мене візьмуть на глузи, якщо не гірше. Рінгольди були впливовими людьми, особистими друзями генерала і урядового агента, і хоча всі знали про їхні таємні темні справи, все одно вважали джентльменами. Для звинувачення Аренса Рінгольда у вбивстві треба було знайти вагоміші докази. Я передбачав всі труднощі, пов’язані з цим, і вирішив поки що мовчати.

Я мав інший, на мій погляд, значно реальніший план: відкрито, при всіх, кинути Рінгольду в обличчя звинувачення і викликати його на дуель. Це принаймні довело б правоту моїх звинувачень.

Проте дуель забороняв закон. Якщо начальству стане відомо про мій намір битися, то навряд чи я уникну арешту – тоді рухнуть усі мої плани. Про Аренса Рінгольда я мав власну думку: знав, що мужність цієї людини вельми сумнівна. Швидше за все, він злякається. Утім, так чи так, а звинувачення і виклик на дуель зіграють свою роль у його викритті.

Я схилявся до того, щоб обрати саме другий план, але не встиг прийняти якогось остаточного рішення, як настав ранок. І саме в цю скрушну мить мені особливо тяжко було без друга. Не просто секунданта, – його я міг легко знайти серед офіцерів гарнізону, – а нерозлучного, вірного друга, з яким можна було б про все відверто поговорити і який допоміг би мені слушною порадою. На превеликий жаль, я не знав жодного офіцера форту. Тільки з Рінгольдами я був знайомий раніше.

У скрутному я опинився становищі, нічого не скажеш. Аж раптом згадав про одну людину, яка могла дати мені корисну пораду. Я вирішив звернутися до мого старого друга, Чорного Джека.

Вранці я покликав його до себе і розповів усю історію. Джек цьому геть не здивувався. Він сам уже мав певні підозри і збирався на світанку поділитися ними зі мною. Найменше його здивувала поява Жовтого Джека.

Негр навіть пояснив, як саме відбувся його дивовижний порятунок. Усе це було досить просто. У ту мить, коли алігатор схопив мулата, він встиг вправно всадити йому ніж у око, і ящур випустив свою жертву. Жовтий Джек учинив за прикладом молодого індіанця і навіть скористався тією самою зброєю. Усе це відбулося під водою – мулат чудово пірнав. Алігатор укусив його за ногу, і від цього вода забарвилася в червоний колір, але рана була не страшна і не стала на заваді втечі мулата. Якийсь час він плив під водою, намагаючись не показуватися на поверхні, поки не досяг берега, а потім вибрався на сушу й видерся на дуб, де густе листя сховало його від поглядів мстивих переслідувачів. Він був зовсім голий, а тому не залишив по собі клаптів одягу. Кров на воді навіть допомогла йому, адже остаточно переконала переслідувачів, що він став жертвою алігатора, і вони припинили подальші пошуки. Такою була розповідь Чорного Джека. Він почув цю історію напередодні ввечері від одного дружнього індіанця у форту, а той божився, що чув це від самого мулата.

У всій цій історії не було нічого неправдоподібного. Відкрилася таємниця, що так довго бентежила мене. А ще мій вірний негр повідомив інші цікаві речі. Виявляється, мулат-утікач знайшов прихисток у племені напівнегрів, що оселилося на болотах біля витоку річки Амазури. З часом завоював у негрів популярність і став дуже впливовим. Вони обрали його вождем, і тепер він іменувався у них «Мулато-міко».

Залишалося одне питання: як він злигався з Аренсом Рінгольдом?

Утім, тут могло й не бути жодної таємниці. Плантатор не мав особливих підстав ненавидіти мулата. Бурхлива діяльність Рінгольда під час невдалої страти Жовтого Джека була гарно зіграною роллю. Мулат мав значно більше підстав для невдоволення, проте любов і ненависть у таких людей миттю зникають, коли йдеться про шкурні інтереси. Ці почуття чудово обмінюються на золото. Поза сумнівами, білий негідник користувався послугами жовтого у своїх темних справах. У всякому разі, було очевидно, що обидва вони, як кажуть, «закопали свої томагавки в землю», і теперішні їхні стосунки були дружніми.

– Як ти гадаєш, Джеку, – запитав я, – чи не слід мені викликати Аренса Рінгольда?

– Викликати? А навіщо його викликати, він вже давно вештається вулицею. Мабуть, совість не дає спати.

– Та я не про це.

– А що хоче маса сказати?

– Я хочу змусити його битися зі мною.

– Уф! Маса Джордж хоче битися на дуелі… пістолетом чи шпагою?

– Шпаги, пістолети, рушниці – мені байдуже.

– Боже милостивий! Не кажіть таких страшних речей, маса Джордже. У вас мати, сестра… Господи! А раптом вас куля вб’є? Бик іноді вбиває м’ясника. Хто захистить Вірджинію, Віолу, всіх нас від злих людей?