Читати книгу - "Варфоломієва ніч"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Блукаючи по школі, вони натрапили на актовий зал, де розмістився лічильний центр виборчкому. Там їм повідомили, що за попередніми підрахунками Павло Іванович Печеніг переміг у виборах, набравши 68 відсотків голосів.
З криками «Ура!» члени команди Павла Івановича Печеніга пішли по школі шукати винуватця свята.
Вони завалили в 3-Б клас і побачили людей у білих халатах. На лавці лежав Варфоломійович. Він був у костюмі, білосніжній сорочці і краватці. Його голову тримав у себе на колінах Пашка.
– Пашко! Ти виграв! – загорлав Васнєцов-Паваротті. – Ти набрав 68 відсотків!
Люди в білих халатах з докором подивилися на п'яну компанію.
– Що? – спитала Ідея Іванівна. – Що це значить? Пашка розплакався.
– Що це значить? – закричала Ідея Іванівна. Пашка підняв голову і крізь сльози закричав:
– Святий Миколаю! Міняю свою перемогу на Варфоломійовича!…
Його надривний голос луною облетів напівпорожню школу…
Дощової квітневої ночі провінційним містечком NN блукав молодий чоловік. Його рухи були хаотичними, а хода – непевною. Нарешті він дістався до центральної площі і підійшов до пам'ятника невідомому солдатові, тому самому, що із сколупнутим носом і обгадженою голубами головою. Він довго стояв перед ним, а потім, нахилившись, підняв кілька камінців і став жбурляти ними в пам'ятник, на повний голос кричачи:
– А ти все стоїш? Ти бачиш, що діється? То чого ж ти мовчиш? Скажи мені: чому? Чому саме він? Чому? Чому саме сьогодні? Відповідай, кажу тобі, чому?!
Молодий чоловік сів на камені і, обхопивши руками голову, заплакав. Дощ помалу стихав.
На дахах будинків блиснули перші промені сонця. Починався новий день.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Варфоломієва ніч», після закриття браузера.