Читати книгу - "Моя в борг, Джулія Ромуш"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Коли виходжу на вулицю, то бачу Бакера, який стоїть на подвір'ї, до мене спиною і з кимось розмовляє телефоном. Озирнувшись на всі боки, я бачу машину охоронця, який сьогодні вночі заступив на зміну. Мета здається не такою тяжкою. Лише трохи пройти вперед, після звернути ліворуч і навшпиньки прокрастися до машини.
Відчуваю, що мене миттєво кидає у жар. Саме цей жар змушує мене виринути зі своїх думок і обернутися убік. Це відбувається начебто на автоматі. Секунда і мене з дикої спеки ніби кидають у крижану воду, тому що зараз я зустрічаюся з поглядом Бакера. І здається йому зовсім не подобається вибір мого вбрання. Тому що дивиться таким поглядом, що втекти хочеться миттєво. Мені навіть здається це спочатку гарною ідеєю, але потім я змушую себе зробити крок уперед. Якщо вже почала, то доводь до кінця, Ташо.
Аарон все ще продовжує розмовляти телефоном, але здається тепер відповідає своєму співрозмовнику грубіше і нестримніше. Я ж продовжую йти до нього так, ніби маю в запасі ще сім життів і я зовсім нічим не ризикую.
- Передзвоню, - гарчить у слухавку, коли я опиняюся вже зовсім поряд. Окидає мене поглядом з ніг до голови і я бачу, як починає пульсувати вена на його скроні.
– Яку машину мені потрібно вимити? - Розтягую губи в посмішці й ляскаю віями. Роль дурепи, яка нічого не розуміє, сюди підходить як ніколи.
- Ти зібралася мити в цьому? - Бакер киває головою на мій купальник, а я моментально розширюю очі від здивування. А самій в цю мить страшно до чортиків. Бачили б ви, як його очі щойно зі злості блиснули, самі б злякалися.
- На вулиці жарко, я буду вся мокра, - знизую плечима і відразу вимовляю, - так що купальник підходить ідеально.
- І іншого купальника не було? - По Бакеру видно, що він тримає себе в руках з останніх сил, щоб не зірватися й не накричати на мене.
- Я знайшла тільки цей, - відповідаю так само з усмішкою на губах, - ну так що? Яку машину потрібно вимити?
Готова присягнутися, що тільки-но почула, як скрипнули від злості його зуби.
- Ходімо, - рикнув так, що я мало на місці не підстрибнула.
На моє велике щастя, йдемо ми якраз у той бік, де знаходиться потрібна мені машина охоронця. Але вся моя радість випаровується, коли Бакер відкриває гараж, а там стоїть машина настільки брудна, начебто її всю в болоті викупали й ось прямо сюди поставили.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя в борг, Джулія Ромуш», після закриття браузера.