Читати книжки он-лайн » Любовні романи 💘💔💏 » Дозволь мені залишитися на ніч , Кетрін Сі

Читати книгу - "Дозволь мені залишитися на ніч , Кетрін Сі"

118
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 43 44 45 ... 54
Перейти на сторінку:

— Я тоді забрав листа й поклав в кишеню, а потім геть забув за нього… так він й пролежав в мене декілька років. 

— Чорт, — розумію, що плачу. Сідаю напівприсядки й затуляю обличчя руками. 

— Мені правда шкода, Беатріс. 

Беатріс він мене називає тільки коли серйозний, або дуже накосячив, — у цій ситуації два в одному. 

Тремтячими руками відчиняю лист, я хочу його прочитати зараз. Почерк Джерома. 

“Моя єдина і кохана Беті. Після нашої сварки на пляжі, я вирішив, що ти права, мені не варто більше йти на повідку у Майка, тому я придумав план. Мої слова про те, що я тебе не кохаю, це повна брехня! Будь ласка, вибач мені за це, я вчинив дуже егоїстично та жорстоко. Та й за те, що я сказав у лікарні мені також соромно. Сподіваюся ти пробачиш мені. Я тебе дуже сильно кохаю й не можу втратити..”

Переводжу погляд на кухню, прагнучи переключити увагу, на щось буденне та звичне для мене. Необхідно хоча б на мить відволікатися від цієї нової,  неочікуваної реальності. 

— Бет, що там? 

— Я ще не дочитала, — схлипуючи відповідаю. 

— Ми підемо на кухню, тобі варто наодинці це прочитати, люба. 

Ебігейл обіймає мене за плечі й відходить, бере Деніса за руку й тягне подалі від кухні. 

Збираюся з силами й продовжую читати листа, що написав Джеррі три роки тому. 

“Ти подарувала мені сили, щоб рухатися далі, я більше не хочу закінчити свої дні на самоті. Я хочу, щоб ти була поруч зі мною. Люба Бет, я дуже сильно хочу обійняти тебе, я бачу, як ти ходиш біля лікарні, моє серце болить, але скоро все закінчиться. Вибач. За два тижні мене виписують і я вирішив втекти. Мій тимчасовий будинок буде в Парижі, там я посиджу тиждень, там ми й можемо зустрітися. Я не хочу йти у в'язницю не провівши час з тобою, тож чекатиму :) Беті, я вирішив відсидіти термін за вбивство, оскільки це було вбивство через необережність, то отримаю лише три роки. Ти ж будеш приходити до мене? Мені страшно, що за ці три роки ти знайдеш когось іншого… кращого за мене.”

Кращого за тебе? Для мене таких чоловіків не існує. Джером Вілер, — ти для мене найкращий. 

“Я так хочу, щоб ми з тобою побудували великий будинок, завели декілька котів, собаку та дуже хочу, щоб у нас з тобою народилася донечка. Але, тільки коли ти будеш готова, я не хочу, щоб ти відчувала тиск з мого боку. Врешті-решт тобі ходити 9 місяців з дитиною в животі. Я дуже чекаю момент, коли знову обійму тебе Беатріс Шавальє. Моя кохана Беатріс. За цією адресою я буду чекати тебе. Пам'ятай, що я дуже сильно кохаю тебе!” 

Я думала, що це кінець листа, але ні, коли перевернула його на інший бік, побачила ще текст.

“Чорт, я не знаю, як тобі про це написати, тому просто вивалю, як є. За тиждень в мене операцій, лікар сказав, що в мене якась пухлина в нозі. Після операції лише шістдесят відсотків людей можуть далі ходити, інші сорок прикуті до інвалідного візка. Я хотів відмовитися, але лікар каже, що в такому випадку я не проживу більше року. Бет, як мені тебе не вистачає зараз. Мені таку страшно, я хочу обійняти тебе. Раптом я більше не зможу ходити? Тоді навіщо я тобі буду потрібен, я краще покінчу з життям, ніж стану для тебе обузою.” 

На цьому лист завершується, а я сиджу на підлозі вся заплакана з нерозумінням того, як Джером все витримав. Він думав, що я покинула його оскільки не приїхала. 

Мені потрібно до нього, я повинна сказати, що прочитала листа тільки зараз. Я повинна сказати, що також дуже люблю його. 

На ватних ногах виходжу з будинку Деніса й прямую до автомобіля. 

По дорозі я декілька разів телефонувала на його номер, але Джером не відповів. Сподіваюся він вдома. Я уявлення не маю, яким чином він заговорив зі мною, хоча й думав, що я кинула його тоді. До прочитання листа я думала, що мені було важко після розставання, але ні, — саме Джером був тим, кому було складно. 

Паркую авто геть не рівно й виходжу з нього, потім перепаркую нормально. Зараз головне знайти Джеррі. 

— Будь вдома. — пошепки до себе. 

Я вже добігала до будинку коли помітила Джерома й хотіла підійти, але до нього підійшла якась дівчина. Джеррі посміхається й обіймає її за талію, після чого цілує. Мої ключі падають на асфальт та видають досить гучний звук, ці двоє помічають мене. Що робити тепер? 

Джером каже щось дівчині й вони йду до будинку. Він веде її до своєї квартири? Вони у стосунках? Ця краля його дівчина? Так багато питань і нікого, хто може на них відповісти. Тому я сама все дізнаюся. Підіймаю ключі й продовжую бігти за ними. В останню секунду встигаю забігти у ліфт. 

— Ледь встигла, — дивлюся на них й посміхаюся. — Дякую, що почекали. 

— Ми не чекали. 

— Я заважаю вам? — роль ідіотки мені вдається найкраще. 

— Все гаразд, не слухайте його! — посміхається до мене, а я готова прямісінько тут вирвати її усі патал, хоча не маю на це жодного права. — Ти сказав, що в неї проблеми з психікою, — майже пошепки говорить до Джерома, але я чудово все чую. — Не варто провокувати. 

То тепер я божевільна. 

1 ... 43 44 45 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дозволь мені залишитися на ніч , Кетрін Сі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дозволь мені залишитися на ніч , Кетрін Сі"