Читати книгу - "Кривавими слідами"

class="book">– Блі-і-ін! – вилаявся.

Не відповісти на цей дзвінок він не міг.

– Що їй, на хрін, треба?!

– Слухаю! – невдоволено промовив у трубку.

– Я на місці ДТП. Розбилися Ілона Вітторіно з братом та Крістіна, – почув він новину від Власти.

* * *

Неділя, 27 січня 2019 року. 00:42

Проїжджаючих машин, дякувати Богу, було мало. Тож рухові, не зважаючи на аварію, нічого фактично не перешкоджало. У темряві проблискові маячки патрульних та швидкої світили надзвичайно яскраво. Щойно на місце аварії Скляра привіз екіпаж патрульних. Хвилин десять тому вони заїхали за ним додому.

Автівка Skoda, яка, добре пам’ятав Скляр, належала сімейству Ілони Вітторіно, майже не постраждала. Принаймні на перший погляд. Лише злегка побиті бампер та одна з фар. Авто врізалося в дерево.

Відразу підійшов до Власти. Валентин знаходився в патрульній машині і з кимось спілкувався. Власта ж заповнювала документи.

– Поки невідомо, та дуже схоже на те, що їм зіпсували машину, – почала відразу Власта, коли він наблизився.

Скляр застебнув куртку, відчувши неприємний холод. На вулиці, як і вдень, відчувалася сирість. «От і маєш», – подумалося.

– Викликали експертів? – спитав уголос.

– Скоро мають бути, – запевнила Власта.

– Як вони? Як дитина? – поцікавився Скляр, намагаючись видивитися когось із потерпілих, та нікого не помічав. Машина постраждалих стояла зовсім поряд. – Авто кому з них належить? – відразу уточнив.

– Ілоні Вітторіно. Але за кермом перебував її брат. Крістіна з Ілоною сиділи позаду. Думаю, саме це їх і врятувало. Ну і ще те, що вони були пристебнуті, і спрацювали подушки безпеки. Вони не травмувалися. Тільки дитина дуже налякана.

Скляр хитнув головою.

– А брат Ілони Вітторіно? – уточнив.

– Теж усе добре. Можна сказати, відбулися легким переляком. Кузен Ілони Вітторіно в нашій машині, дає пояснення. – Тільки зараз Єгор помітив цього чоловіка. Він сидів на задньому сидінні, тому слідак не відразу побачив його. Саме з ним і спілкувався напарник Власти. – Дитина з Ілоною – у машині швидкої.

– Тож машина врізалася в дерево? – більше ствердив, ніж спитав Скляр.

Власта похитала головою:

– За словами Руслана Шевчука, зрозумівши, що мають проблеми з гальмами, він пробував гальмувати, знизивши передачу. Йому майже вдалося, та від хвилювання таки не справився з керуванням і, урешті-решт, в’їхав у дерево.

– Перевіряли на стан алкогольного сп’яніння? – Хай там як, а цей варіант теж не можна відкидати.

– Саня намагається знайти понятих, – жінка вказала на колегу, який поки що безуспішно пробував зупинити бодай якусь машину. Їх і так тут зараз проїжджало небагато, а ті, які зупинялися, не виявили бажання стати свідками тесту на алкогольне сп’яніння.

– Бажаєте поспілкуватися з Шевчуком? – запитала Власта. – Валік якраз відбирає в нього пояснення.

Скляр погодився і відразу зазирнув до машини.

– Я поспілкуюся з паном Шевчуком швиденько, якщо ви не проти? – звернувся Скляр до напарника Власти, відчинивши дверцята службової автівки.

Для Валентина, хоч він і знав, що Єгор має скоро приїхати, таке безцеремонне втручання в роботу виявилося несподіваним. Але заперечувати патрульний не став, лише коротко відповів «Так» і надав місце слідчому в машині.

Власта з Валіком перезирнулися. Напарник хотів щось сказати Власті, та саме в цей момент їхньому колезі вдалося спинити автівку, люди з якої погодилися стати понятими. Саня почав пояснювати їм, як відбуватиметься алкотест. Старші жінка і чоловік дещо спантеличено дивилися на нього, проте уважно слухали. А ще цікавилися, скільки часу це займе. Вони почувалися втомленими і хотіли якомога швидше дістатися додому. Судячи із зіпсутої зачіски, жінка до цього моменту спала, за кермом перебував чоловік.

– Із тобою він не набагато ввічливіший. Але усміхнувся тобі, – стиха проказала Власта Валентину. – Я навіть заздрю, – жінка розсміялася, та враз стримала себе, аби не почув слідчий.

Валік не зміг не розсміятися у відповідь. Відтак, поки слідчий спілкувався із Шевчуком, подався до Ілони Вітторіно та Крістіни. Власта пішла за ним.

* * *

Неділя, 27 січня 2019 року. 01:22

Крістіна подивилася своїми карими оченятками на Власту. Потім перевела погляд на Валентина. Їх вона вже якось бачила. Того дня. Дня, який назавжди залишиться для неї кошмаром. Хоч вона поки і сама цього ще не усвідомлює.

Страх від пережитої аварії поволі проходив. Дитина потроху почала усвідомлювати, що з ними все гаразд. Однак і досі не хотілося говорити. Тож, коли патрульні привіталися з нею, вона не спромоглася відповісти. Лише кліпнула втомлено очима і потяглася до Ілони. Їй раптом страшенно захотілося спати.

– Вона дуже налякана, – пояснила Ілона Вітторіно. Вони з дитиною сиділи на кушетці в кареті швидкої. Поряд знаходилася лікарка. Водій нудьгував за кермом, чекаючи, коли, нарешті, поїдуть. Помічник лікаря складала тонометр.

«Комусь міряли тиск», – зробив висновок Валентин. Вони з Властою сіли поряд з Ілоною та дитиною. У маленькому салоні швидкої стало зовсім тісно.

– Як ви? – запитала Власта в Ілони, яка саме обійняла дівчинку і попрохала її не засинати, адже та вже мало не вляглася в неї на колінах.

– Із нами все добре, дякую, – підтвердила жінка те, що Власта трішки раніше дізналася від лікаря швидкої. – Ми поїдемо до лікарні, хочу перевірити Крістіну.

У кутиках її очей зібралися зморшки. Погляд видавався змученим і тривожним. Жінка куталася в розкішну, дорогу шубку.

– Є підозри на щось серйозне? – запитав Валентин.

– Ні, – замість Ілони відповіла лікарка. – Але це дитина, тож я б радила перевірити. Ну, знаєте, про всяк випадок.

– Повернуся до Шевчука, – прошепотів Валік Власті на вухо. Надто в машині зібралося багато людей. Знав, що напарниця тут упорається сама.

– Ніколи не розлучаєшся зі своїм ведмедиком? – Власта всміхнулася до Крістіни. Саме в цей момент лікарка повернула дівчинці її улюблену іграшку. – Балу, правильно?

Крістіна кивнула. Дитина мовчки роздивлялася Балу, думками вона перебувала далеко. Раптом Крістіна подала ведмедика Власті. Патрульна здивовано глянула на неї і взяла іграшку. Роздивилася. Зблизька помітила, що насправді іграшка набагато старіша, ніж можна було б подумати відразу. Або ж просто затягана дитиною. Простягнула ведмедика назад. Крістіна глянула на патрульну. Погляд її висловлював здивування, але іграшку забрала. Із машини вийшли помічник лікаря і сама лікар. Певно, розім’яти ноги. Власті дали всього кілька хвилин, потім медики планували завезти дитину до лікарні. Та й до всього не мали вони часу тут стовбичити. У будь-який момент міг надійти терміновий виклик.

– Ви розумієте, якщо підтвердиться, що гальма навмисне попсували, це означатиме, що вас хотіли вбити? – звернулася вона до Ілони Вітторіно.

– Думала вже про це, – зізналася жінка.

– Куди ви прямували о цій порі? – поцікавилася патрульна.

Ілона пестила дитячу голівку, від чого Крістіні ще більше захотілося спати.