Читати книгу - "Твоя Марія... і Кіб"

— Чому прилетів ти, хоча Капарида не має ніякого відношення до сектора Б?

— Не знаю, мабуть, вашу планету жоден сектор визнавати не хоче.

— У чому полягало завдання?

— Доставка апарата й зустріч зі спостерігачем. Передбачалося, що він може щось передати на словах.

— Що саме?

— Не знаю.

— Навіщо ти попрямував на болото?

— Це був привід, мені здалося підозрілим затяте небажання Норина зустрічатися з посланцем Співдружності.

— А якби зустріч все ж таки не відбулася, якби спостерігач на базу не повернувся?

— Передбачалося, що в такому разі я сам скористаюся «дезом».

— Ти косморозвідник?

— Ні.

— Чому завдання доручили саме тобі?

— Я був єдиним вільним пілотом на «Талані» й не в добру мить потрапив на очі диспетчеру.

— Хочеш сказати, що Патрулеві було байдуже до особи посланця?

— Я транспортник, і доставка будь-якого вантажу за адресою — мій прямий обов’язок.

— Добре, припустимо, що ти правду кажеш. Ілка знала про твій намір дістатися до бази?

— Ні, йшлося тільки про пошук уламків «бабки».

— Навіщо ти взяв дівчисько з собою, якщо Краль не забороняв лісових прогулянок наодинці?

— Ви ставите на диво дурні запитання. Адже прогулянки вдвох завжди приємніші.

— Ватіше…

— Я не хотів блукати болотами — Ілка непогано знає навколишні стежини. База спостерігача — не таємний об’єкт, Норин зобов’язаний був підтримувати контакт із місцевими жителями, отже, місцеві жителі знають дорогу до нього.

— Як поставилася Ілка до твого наміру?

— Негативно. Запевнила, що дорога заважка для того, щоб встигнути повернутися до вечері.

— У Ілки був передавач, чому вона не попередила Краля про зміну маршруту?

— Останнім часом вона трохи не мирилася з дядьком і, очевидно, не хотіла остаточно зіпсувати стосунки з ним. Головна турбота Краля — зіпхнути інопланетянина цілого й неушкодженого службі спокою, а в поході могла виникнути загроза моєму благополуччю.

— Як поставилася Ілка до перспективи вашої з Нориним зустрічі?

— Звичайно.

— Чи не занадто ти обережний у висловах? Ілка не намагалася відмовити тебе від подорожі через болото?

—  їй не вдалося, я вперся й погрожував, що піду сам. Краль не схвалив би її рішення покинути мене, тому що це знову загрожувало йому неприємностями. Втім, якби я втопився, відповідати, певне, довелося б Ілці.

— У вас була зброя?

— Так, і в мене, і в неї.

—  Ілка не намагалася використовувати зброю як погрозу, щоб змусити тебе відмовитися від наміру?

— Жартуєте? Я хоч і не косморозвідник, але деяку підготовку отримав.

— Вона не висловлювала сумнівів щодо ймовірності вашої з Нориним зустрічі?

— Ні.

—  І не говорила про можливу смерть Норина?

— Ні.

— Назви особистий код Норина…

— ?..

— Код?

— Я не знаю.

— Брешеш! Посилаючи тебе на зустріч зі спостерігачем, Патруль зобов’язаний був повідомити розпізнавальний код!

— Після повернення я вкажу Патрулеві на цю прикру помилку.

—  Ілка назвала тобі причину смерті спостерігача?

— Ні.

— Причина їй відома?

— Ні.

— Вона сама сказала тобі про це?

— Не морочте мені голову, ми взагалі про Норина не говорили!

— Хто стріляв у робота?

— Я.

— Брешеш! У нас спрацював сигнал оповіщення відразу, щойно ви з’явилися на території бази. Я сам керував роботом. Чому Ілка стріляла?

— Ваш залізний дурень її налякав.

— Нісенітниця, його було зроблено ідеально! Треба мати стовідсоткове переконання, що людина мертва, аби так злякатися двійника. Ілка назвала причину смерті Норина?

— Ні.

— Безглузда впертість. Ілка не буде такою категоричною.

— Тоді на біса ставити мені безглузді запитання?

— Спокійно. Зараз вирішується твоя доля, а не Ілчина. Ти напав на охоронців порядку, намагався провезти контрабанду… У нас досить суворі закони. То який же все-таки код у Норина?

— …

— Мовчиш? Вирішив погратися в героїзм? Гаразд, цікава гра, особисто я героїв поважаю, але розумієш, там жорстокі правила… Капарида шанує традиції, і я теж. Нело, попрацюй з молодою людиною, але акуратненько, незабаром йому потрібно буде посміхатися по ві-зв’язку, й посмішка має бути гарна.

Ні. Я не знаю. Не знаю. Я сказав усе. Hi-і! Наволоч! Ні. Присягаюся, я нічого більше не знаю! Нело, врахуй — я дуже зло… ох… злопам’ятний. Нело, ти