Читати книгу - "Наслідування Христа"

а тільки за даром небесної благодаті і Божого змилування, щоб зростав у чеснотах і в більшій покорі та готувався до прийдешньої боротьби, щоб старався прив'язатися до Мене всім жаром серця і служити Мені по добрій волі.

Сину! Нераз вогонь горить, але полум'я не йде вгору без диму.

Так і в декого підноситься серце до неба, а однак ті люди не є свобідні від спокус тілесного побажання.

Тому вони не роблять того єдино тільки для слави Божої, про що так гаряче Його благають.

Таким буває нераз і твоє бажання, яким так нагально запалюєшся.

Бо не є чистим і святим те, що забруднила власна користь.

Проси не те, що тобі миле і корисне, а те, що Мені подобається і честь приносить. Бо коли думаєш належно, то мусиш Мою волю більше цінити, ніж своє бажання, та вивищувати її понад усі прагнення, і йти за нею.

Я знаю твоє бажання і чув твої невтомні зітхання.

Ти вже рад би засмакувати славну свободу синів Божих, уже радує тебе твоя вічна домівка і небесна батьківщина повна радощів, але ще не прийшла пора на те; бо тепер ще є інша доба — доба боротьби, праці і проби.

Ти бажаєш добра в усій повноті, але тепер ще не можеш осягнути його.

Я є тим добром, дожидайся Мене, — каже Господь (Муд. 3,8), — поки не прийде царство Боже.

Ще треба на землі досвідчати тебе і заправляти в багатьох речах.

Деколи будеш мати втіху, але не буде тобі дано насититися нею досхочу.

Тому кріпись і будь твердий як у діях, так і в терпінні серед прикростей.

Мусиш змінитися і стати цілком іншим.

Нераз треба робити те, чого не хочеш, і лишити те, чого бажаєш.

У тому, що іншим до вподоби, буде вестися, а що тобі подобається, не піде гладко.

Що люди кажуть, те знайде послух, а що ти говориш, за ніщо будуть мати.

Інші попросять і дістануть, ти проситимеш і нічого не допросишся.

Інших людей величатимуть, а про тебе ніхто не згадає.

Іншим припоручатимуть це і те, а тебе вважатимуть за недотепного і ні до чого нездатного.

Тим ти не раз переймешся, і велика то буде річ, коли це мовчки знесеш.

Такі й подібні пригоди звичайно досвідчають вірного слугу Божого, щоб визначити наскільки він зможе зректися себе і в кожній речі себе перемогти.

Ледве чи є друга така річ, у якій ти повинен так конче завмерти, як та, де тобі доводиться дивитися й терпіти те, що противне твоїй волі, а головно, коли кажуть робити те, що тобі здається невідповідним або й некорисним.

А тому, що не маєш відваги опертися вищій власті, якій підлягаєш, то тобі видається жорстоким завжди слухати волю іншого і зректися всякої думки своєї.

Але зваж, сину, овоч тих трудів, їх недалекий кінець і превелику нагороду, і не будеш мати в тому ніякої трудности, тільки твоя терпеливість ще більше скріпиться.

Бо і за ту крихітку своєї волі, якої тепер добровільно зрікаєшся, будеш колись повік мати свою волю в небі.

Там знайдеш усе, чого схочеш, усе, чого забажати можеш.

Там зможеш наживати всякого добра без страху втратити його.

Там твоя воля завжди буде такою, як у Мене; вона не забажає нічого стороннього, нічого окремішнього.

Там ніхто не спротивиться тобі, ніхто на тебе не пожаліється, ніхто і ніщо не стане на перепоні; але все, чого забагнеш, там зразу ж буде, всяке твоє бажання заспокою і до кінця-краю сповню його.

Там заплачу славою за зневагу, якої хтось зазнав; за смуток — киреєю хвали; за останнє місце — царським престолом навіки.

Там дасть про себе знати овоч послуху, тяжка покута переміниться в радість, а покірна підлеглість прибереться у вінець слави.

Тому тепер покірливо нагинайся кожному під руки і не журися тим, якщо хтось це або те сказав чи розпорядив.

Старанно дбай про те, щоб пильнувати за добрим і з щирим серцем виконувати все те, чого в тебе зажадає або на що вкаже чи то настоятель, чи хтось молодший, чи рівний тобі.

Нехай один пильнує собі це, а інший інше; хай цей пишається одним, а той іншим, й нехай багато хвалять його — а ти не втішайся ні цим, ні тим, лиш погордою власної особи і єдине тільки Моєю вподобою і Моєю честю.

Те маєш бажати собі, щоб завжди славити Бога, чи то в житті, чи у смерті.

Глава 50
У СМУТКУ ЛЮДИНА МАЄ ВІДДАВАТИСЯ В БОЖІ РУКИ

Слуга. Господи Боже, Отче пресвятий! Будь тепер і навіки благословенний, що сталося так, як Ти хочеш, а що Ти чиниш, те є добре.

Слуга Твій хай радується Тобою, а не собою і ніким іншим, бо Ти єдиний — правдива радість, Ти моя надія і мій вінець. Ти, Господи, моя веселість і моя честь.

Що іншого має Твій слуга крім того, що від Тебе одержав, і то навіть без своєї заслуги?

Твоє все те, що дав і що зробив єси.

Я вбогий і змалку в трудах (Пс. 87, 16), а моя душа нераз аж до сліз засумує, часами навіть тривожить, коли терпіння наближаються.

Прагну радости впокою,