Читати книгу - "Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, Оксана Мороз"

здоров’ям (наприклад, засоби для схуднення). Для визначення такого контенту соцмережа буде знаходити в постах фрази, які зазвичай використовують спеціально для залучення уваги. Таким чином, вона спробує передбачити ті, які можуть містити «сенсаційні заяви» про здоров’я або просувати пов’язані з ними продукти і товари. Такі пости будуть показувати в стрічці якнайнижче.

3) Крім цього, в Україні функціонують десятки різних програм з медіаграмотності. Мета їх — навчити людей розпізнавати фейки завдяки аналізу змісту новини і джерела, яке її ­опублікувало. Також з перших днів війни функціонують факт­чекінгові ресурси. Проте масовість їхньої роботи непорівнянна з обсягом фейків. Наразі це нагадує боротьбу з вітряками.

РЕМАРКА

Тринадцятого грудня 2019 року менеджерка з публічної політики в Україні від Facebook Катерина Крук під час форуму «Основні виклики свободи слова в інтернеті: український і світовий контекст» заявила:

«Ми зараз готуємося до розширення глобальної програми протидії дезінформації в Україні. У нас є система, яка відпрацьована у світі, — це програма під назвою Тhird-party fact-checker. Ми співпрацюємо із локальними фактчекінговими організаціями, які допомагають нам перевіряти контент. Це працює за кількома принципами — звісно, ми використовуємо machine learning і просимо фактчекерів перевірити наші внутрішні передбачення щодо того, яка інформація або з яких сайтів може бути маніпулятивною. Також вони самі можуть моніторити і надсилати інформацію нам».

За її словами, Facebook має 46 глобальних партнерів, які пе­ревіряють інформацію сьогодні, але партнерів в Україні поки нема.

«У нас є потенційна співпраця, але ще не підписаний контракт і, відповідно, ми готуємося на 2020 рік, щоб запустити цю програму в Україні», — сказала Крук.

Перевірку інформації компанія довіряє іншим організаціям, бо не має технічної можливості набрати штат експертів, щоб робити це самостійно. Катерина Крук зазначила, що Facebook не втручатиметься у роботу локальних фактчекерів. Facebook також візуально виділятиме у стрічці інформацію, яка має ознаки маніпуляцій.

«Інший рівень, над яким ми зараз працюємо, — це технічне позначення того, як люди можуть бачити у своїй стрічці новин потенційну маніпулятивну інформацію. Коли в нас буде локальний фактчекінг, який зможе перевіряти інформацію, ми відповідним чином будемо графічно виділяти її і попереджати людей, що вона може бути маніпулятивною, давати їм контекстну інформацію або посилання на статтю, яка розвінчує певний міф», — зауважила Катерина Крук.

(За матеріалами Детектор Медіа)

Що не робиться:

Переважну увагу і зусилля цифрових гігантів спрямовано на викриття інформації по її суті і структурі. Злочинно мало уваги звертають на патерн її поширення.

Яка ефективність: на цей момент — низька, яка прямує до «нульової». Глобальні заходи дають поодинокі результати, а локальні тільки починають розробляти.

Показники ефективності просвітницьких робіт з медіаграмотності було наведено вище: не більше 11% можуть розрізнити фейкову новину.

РЕМАРКА

У жовтні 2019 року, напередодні президентської кампанії в США, Facebook випустив ряд оновлень:

• Запуск Facebook Protect, набір функцій, призначених для захисту облікових записів політиків. Учасникам потрібно включити двоступеневу автентифікацію, а їхні облікові записи будуть перевіряти на предмет злому, як-от спроби входу в систему з незвичайних місць або з неперевірених пристроїв.

• Додавання інформації про власника сторінки Facebook через нову вкладку з написом «Організації, які керують цією сторінкою», яка включає юридичну назву організації, місто, номер телефону або веб-сайт.

• З листопада 2019 року видавці, які «повністю або частково перебувають під редакторським контролем свого уряду», будуть позначені як «контрольовані державою ЗМІ». Це будуть такі видавці, як Russia Today, яка інтенсивно висвітлює новини США.

• Впровадження інструмента відстеження, що дає змогу користувачам бачити, скільки кандидати витрачають на рекламу в Facebook, включно з державними і регіональними витратами. Компанія також додає інструменти API, щоб допомогти дослідникам сортувати рекламні дані.

• Додавання ярликів на помилкові фотографії та відео, зокрема в Instagram, разом з посиланням на пояснення з перевірки фактів. Якщо люди намагаються поділитися постами в Instagram, які були оцінені як хибні, Facebook тепер покаже спливаюче вікно із зазначенням рейтингу.

• Виділення $ 2 млн доларів на медіаграмотність. Проекти варіюють від навчальних програм, щоб допомогти забезпечити найбільші облікові записи Instagram ресурсами, необхідними для зменшення поширення дезінформації, до розширення пілотної програми, яка об’єднує людей похилого віку й учнів старших класів, щоб дізнатися про онлайн-безпеку та медійну грамотність, заходи в публічних місцях, як-от книжкові магазини, громадські центри та бібліотеки в містах по всій країні.

(За матеріалами tech.informator.ua)

# 4. Ботоферми

Суть: автоматичне масове створення акаунтів і забезпечення їх довгострокового функціонування з метою вкидання і поширення інформації. А також забезпечення захисту від інформаційних атак.

Що робиться:

Переважну більшість зусиль соціальних мереж cпрямовано на те, щоб ускладнити створення фейкового акаунта. Вони зосереджуються на першому періоді його життя. Якщо вірусмейкеру вдалося створити обліковий запис і він прожив місяць, його можна експлуатувати фактично роками. При цьому не особливо заморочуватися з його:

— зовнішнім виглядом — заповненням профілю (зокрема, наповнення його фотографіями і постами з «життя» фейкової особистості);

— прокачуванням — нарощуванням реальної аудиторії та збільшенням охоплення, яке формує дію облікового запису (скільки людей бачать пост та ін.).

Вище я розповідала про типи ботів. Тут зупинюсь на найтиповіших причинах, за якими бота може забанити соціальна мережа. Як не дивно, їх всього три:

— накрутка підписників — коли за короткий проміжок часу (годину, день) приходить аномально велика для акаунта кількість підписників. При цьому ці акаунти ніяк не контактували з контентом сторінки раніше і після підписки;

— накрутка лайків — схожа з попереднім пунктом, тільки лайки, репости, коментарі йдуть на конкретний пост, а ці акаунти також раніше ніяк не взаємодіяли з акаунтом або не є його аудиторією;

— типові дії — акаунт переважну більшість своїх дій здійснює на одній/кількох сторінках.

Проте найчастіше акаунти банять через «старість». Тобто за своє довге ботівське життя (від одного року) вони потроху порушували різні правила соціальної мережі. Кожен такий факт знижував довіру до них. Через багато місяців своєї інтенсивної роботи на благо вірусмейкерів вони нарешті стали досить підозрілі для соціальної мережі, тож вона вирішила їх заблокувати. А втім, «добрі» соціальні мережі не блокують акаунти одразу і назавжди, а спочатку роблять попереджувальне блокування, після якого акаунт може ще якийсь час працювати в менш інтенсивному режимі й тільки після цього буде заблокований повністю.

Поточні технології ботрумів дають змогу досить добре імітувати дії «типового користувача мережі» та мінімізувати ризики блокування за типовими діями, тим самим продовжуючи життя бота на роки.

Що не робиться:

У гонитві за блокуванням фейкових акаунтів і з роботою «толерантного» штучного інтелекту поза увагою соціальних мереж залишаються точки концентрації ботів — контент, який вони розганяють.

Виявити його дуже просто. Найтиповіші — це або суспільно-політичний контент, або пости з аномальною, значно вище середньої, залученістю. Усі профілі, які взаємодіють з таким контентом, з імовірністю, близькою до 100%, — боти. Далі вже справа простих функцій — відстежити їхню іншу активність і за кілька днів набрати аналогічних «гріхів» для нівелювання їхніх трастів і блокування акаунтів.

Яка ефективність: низька, яка прямує до нульової. Усі дії соціальних мереж зумовили те, що з ринку пішли аматори, а професіонали істотно доопрацювали своє програмне забезпечення і продовжують працювати на благо вірусмейкерів.