Читати книгу - "Холодна байдужість, або Дракони вмирають на світанку, Лариса Бондарчук"

Поки вони блукали вулицями міста, насолоджуючись чудовою погодою і чудернацькими скульптурними ансамблями, Леонтина, нарешті, змогла захопити Софійчину увагу і пояснити кілька моментів, необхідних на балу.

- Є три правила, які не можна порушувати ні в якому разі, - товкмачила вона Софійці. – На святкових чи офіційних прийомах, балах чи інших імпрезах, а особливо королівських, людям заборонено дивитися драконам в очі. Це пов’язано з давнім випадком на одному з королівських прийомів, коли людина змогла вбити дракона поглядом. Це був маг, який прикинувся звичайним гостем.

- Як це, вбити поглядом? – здивувалась Софійка, вона чула вислів «убивчий погляд», але не думала, що таке можливо насправді.

- Не знаю, але після зорового контакту дракона з тією людиною, дракон упав замертво. Що це за магія, досі ніхто не знає, тому заборону ввели для всіх людей, - пояснила Леонтина. – Друге правило. Будь-яке прохання чи наказ короля - обов’язковий для виконання!

- Як?! – жахнулася Софійка. – Навіть якщо він накаже роздягтися голяка чи покінчити з собою на його очах?

- Ну, до цього поки що не доходило, - засміялася Леонтина. – Це знову ж таки не стосується драконів, тільки людей.

- Несправедливо! – пробурмотіла Софійка. – Мені вже страшно йти на той бал. А раптом король накаже зробити щось таке, що суперечить моїм принципам?

- Король теж усвідомлює, що абсурдні бажання не покращують його репутації, - заспокоїла Леонтина. – Крім того, гостей на балах завжди дуже багато, і кожен навпаки намагається підступитися до короля, щоб замовити словечко про якісь свої невідкладні й корисні справи. І всі навпаки прагнуть догодити і виконати якесь бажання короля, щоб потішити його й отримати собі певну вигоду. Тому король не розкидається наказами на прийомах, повір мені.

- Яке ж третє правило? – спитала Софійка, зачудована такими дивними й не дуже приємними правилами.

- Ніколи не кажи у присутності короля слова «таємниця».

- Це якийсь жарт? – дівчина недовірливо посміхнулася, згадавши прикол, яким ще у школі вони бавилися між собою: не думай про рожевого слона, казали вони одна одній, і моментально в уяві виникав рожевий слон. Так і тут, не кажи слова «таємниця», і його одразу ж хочеться промовити.

- Ні, це дуже важливе правило. Кажуть, що на це слово реагує артефакт Його Величності, який небезпечно активувати. Це неодмінний атрибут короля, золотий магічний вінець. Його так і називають - «Таємниця». За весь час правління драконових королів його було активовано лише два рази, і наслідки були непередбачувані! Перший раз це слово промовив один з акторів на сцені під час театральної вистави. Вся трупа миттєво зникла із залу разом зі сценою. Де вони поділися – досі невідомо. А вдруге – слово промовив спеціально один із придворних на спір. Придворного знайшли через кілька років в глухій провінції в горах. Він не пам’ятав, хто він і звідки, родичі довго приводили його до тями.

«Зовсім як я, опинився невідомо де. Хоча я, слава небесам, не втратила пам’яті», - подумала Софійка, а вголос сказала:

- Добре, намагатимусь дотримуватися цих правил.

- Навіть якщо Аріан запросить тебе на танець, йому теж не можна дивитися в очі, пам’ятай про це!

Що? Аріан запросить її на танець? Софійку кинуло в жар. Вона не зможе! Вона ж зовсім не вміє танцювати!

- Але він, як правило, не танцює на балах, хіба його попросить про це король, - заспокоїла Леонтина. – Таке колись було, він танцював з Віринеєю на прохання її батька.

Ім’я Віринеї сколихнуло в Софійці роздратування. І вона вирішила, що танцюватиме, навіть зовсім не вміючи, будь-що-будь, аби втерти носа цій задаваці.

Ось так Софія дізналася про три дивні правила королівського балу, які пізніше повністю змінили її й так нелегке життя.