Читати книгу - "В кроці від кохання, Олександра Малінкова"

- Я втомився! Ти теж маєш дбати про себе! - продовжую я. - Завтра зустрінемося.

      І знову на її обличчі сяє задоволена та переможна посмішка.

- Відвезу тебе до нашого сімейного лікаря. - додаю.

- Мені не треба! Я вже була в свого! І заключення є… 

- Завтра! - наголошую, одночасно викликаючи таксі. 

     І знову невдоволений вираз на обличчі. 

    “Що думала я телепень, який поведеться на все що б ти не вигадала? Ні, люба! Буде трішки по іншому!”