Читати книгу - "Звільни свого внутрішнього римлянина"

аби ніщо не могло порушити усталеного порядку в той час, коли інший стежить за точністю виголошуваних формулювань. Ще один служник забезпечує благоговійну тишу, а флейтист грає, щоб ніякий шум із вулиці не порушив усієї процедури.

Особливо важливо правильно молитися богам для життєзабезпечення вашого заміського маєтку. Перш ніж молити богів про багатий урожай пшениці, ячменю чи бобів, треба принести в жертву свиню богині посівів Церері. Підносячи спеціальні жертовні пироги Янусу[44] необхідно проказувати: «Батьку Янусе, принесенням цих пирогів і вина я смиренно благаю тебе бути прихильним до мене та моїх дітей, до мого дому та господарства». Потім треба принести ще один пиріг в жертву Юпітерові[45] з тими самими словами, після чого слід витягти тельбухи зі свині та принести їх у жертву цим богам разом зі ще одним жертвенним пирогом і новим узливанням вина.

Якщо збираєтеся прорідити гай, принесіть у жертву свиню, вимовляючи такі слова: «Хай ким би був той бог, якому присвячено цей гай, він має право одержати жертву в обмін на користь, яку отримаємо ми від його проріджування. Принесенням цієї свині я смиренно благаю тебе бути милосердним до мене та моїх дітей, мого дому й мого господарства. Будь ласка, прийми цю свиню, яку я тобі жертвую». Перед тим як орати землю, треба принести жертву аналогічним чином, але додати слова «заради звершення цієї праці». Ритуал треба повторювати щодня, доки триває орання. Якщо пропустите хоча б один день або зробите перерву на державне свято, потрібно принести нову жертву. А ось процедура, за допомогою якої очищають цілинну, раніше не орану землю. Приведіть свиню, вівцю та бика, яких збираєтеся принести в жертву, потім прокажіть такі слова: «Нехай допомога богів принесе успіх нашій праці і очистить мою ферму, мою землю та моє поле цією жертвою». Янусові та Юпітерові моліться і лийте вино, використовуючи ту саму формулу, для Марса[46] додайте ще кілька слів: «Батьку Марсе, благаю тебе, збережи мої поля від захворювань, безпліддя та руйнувань, а натомість дозволь моїм посівам процвітати й приносити багаті врожаї». Коли вбиваєте жертовну тварину, промовляйте: «Із цим ударом зглянься і прийми мій дар». Уважно роздивіться нутрощі; якщо печінка виявиться не чистою, значить, ви не одержали сприятливого знаку. Тоді скажіть так: «Батьку Марсе, коли тобі щось не подобається в цьому дарункові, я на знак покути принесу нові жертви», — і приносьте нових тварин у жертву, доки не досягнете бажаного результату. Якщо вас розчарували нутрощі лише однієї тварини, досить принести в жертву нову тварину того ж виду.

Необхідно також правильно відзначати велику кількість свят. Під час Робігалій[47] ви мусите умилостивити Робіга, бога мучнистої роси (дехто вважає його богинею). Робігалії, природно, святкуються у квітні, коли це божество виявляє себе найбільш наочно. Принесіть у жертву собаку і киньте у вогонь його нутрощі разом із нутрощами вівці, промовляючи такі слова: «О боже мучнистої роси, пощади сходи нашого зерна, і хай піднімуться їхні ніжні паростки над землею». Потім на нутрощі, що горять у вогні, вилийте пахощі та вино.

А є ще свято Луперкалій[48], вовче свято, що його відзначають у лютому. Не маю уявлення, з якої причини воно отримало таку назву. Ясна річ, Рим багато чим зобов’язаний вовчиці, котра вигодувала славного засновника міста Ромула та його злощасного брата Рема. І звичайно, жерці-вовки, як їх називають, починають свій біг навкруги міста із того місця, де, за легендою, Ромула залишили немовлям. Але подальші ритуали досить важко витлумачити. Жерці-вовки вбивають собаку, потім кількох кіз, потім мажуть їхньою кров’ю лоби двом молодим римлянам шляхетного походження і негайно її витирають вовною, намоченою в молоці. Юнаки після такого вмивання мусять засміятися. Потім жерці ріжуть смугами козячу шкуру і біжать голими через усе місто, стьобаючи цими імпровізованими пасками кожного, хто трапиться на їхньому шляху. Ніхто не намагається їх уникати — навпаки, молоді одружені жінки охоче наражаються на ритуальне стьобання, бо, згідно з повір’ям, кожен такий удар обіцяє майбутню вагітність і легкі пологи.

На кожне своє заняття ми, римляни, маємо відповідний ритуал. Тому вам доведеться вивчити, як правильно підступатися до богів залежно від того, чого ви від них хочете. Що ж до самих богів, то їм немає ліку, наче зорям на небі, їхніми іменами можна заповнити десяток томів, і зосереджуватися необхідно виключно на тих, кого потребуєте саме ви. У сільській місцевості, наприклад, фермами опікується Русина, а в горах це робить Югатин, за пагорбами наглядає богиня Коллатина, а за долинами — Валлонія. Що ж стосується посівів, Сія охороняє насіння, доки воно не проросло, а Сегетия — паростки, що піднялися над землею. Прозерпіна приставлена до проростаючого насіння, Нодут стежить за вузликами колінець стебел, а Волютина охороняє оболонку, що підтримує колосок. Богиня Матута відповідає за процес дозрівання, а Флора — за зернові під час їхнього цвітіння. Зібраний і закладений на зберігання врожай охороняє богиня Тутиліна. Коли коренеплоди викопують із землі, це робиться під наглядом богині Рунцини. І це лише невелика частина ритуалів! Хочете провести конкретний ритуал, присвячений якомусь одному, потрібному вам богові, у визначений час і за всіма правилами — будьте уважними до кожної деталі. Навіть вхід до вашого будинку має бути поділеним на зони впливу між трьома богами. Двері належать Форкулу, завіси — Кардеї, а поріг — Ліментину.

Первосвященник нашої релігії, Великий понтифік, наділений найбільшою владою. Спочатку до його обов’язків належало підтримувати в робочому стані дерев’яний міст через Тибр, звідси й походить його титул «Верховний будівельник мосту». Але і Великий понтифік, і підпорядковані йому жерці відповідають за набагато важливіші речі. Саме їхнім обов’язком є підтримувати в належному стані метафоричний міст, який з’єднує богів і людей. Вони виступають суддями в релігійних диспутах між римлянами — як простими містянами, так і магістратами. Саме вони приймають рішення про закони, пов’язані з дотриманням релігійних обрядів. І саме вони розбираються в тому, чи правильно жерці та магістрати виконують свої релігійні обов’язки, і стежать, аби обряди виконувалися згідно зі священним законом. Вони тлумачать усі питання, пов’язані з ушануванням богів, а якщо хто-небудь насмілиться не послухатися їхніх розпоряджень, що стосуються релігії, священники можуть покарати таку людину відповідно до тяжкості скоєного нею вчинку. Самі вони в релігійних справах не підлягають ані суду, ані покаранню і не є підзвітними сенату римського народу.

Ці найсвятіші з усіх римських мужів також відповідають за відбір найсвятіших із усіх римських жінок — шести