Читати книгу - "Моє життя та праця, Генрі Форд"

дорогі, адже вимагали занадто багато хисту в управлінні, та занадто важ­кі порівняно зі своєю рушійною силою. Крім цього, простолюд набагато більше прагнув, щоб їх транспортували, ніж возили; екіпаж без коня займав уяву набагато потужніше.

Таким чином сталося, що я зовсім покинув виготовлення тракторів до того часу, поки не налагодилося автомобільне виробництво. Коли ж автомобіль отримав на селі права громадянства, трактор став необхідністю, бо фермери освоїлися з думкою про візок, що рухається механічно.

Фермер не стільки потребує нового знаряддя, скільки рушійної сили для використання знарядь. Я сам пройшов чимало миль за плугом і знаю, що це за праця. Яка витрата часу і робочої сили для робітника, що цілими годинами та днями крокує за упряжкою, що повзе повільно, тоді як трактор міг би зробити за той же час у шість разів більший обсяг роботи! Немає нічого дивного в тому, що середньостатистичний селянин, який був змушений на­силу робити все своїми власними руками, може заледве заробити на хліб, і сільськогосподарська продукція ніколи не потрапляє на ринок у тому достатку та за тією ціною, як насправді могло б бути.

Як і в автомобілі, ми прагнули потужності, а не маси. Ідея маси міцно засіла у головах виробників. Вважали, що значний тягар рівнозначний великій руховій си­лі, — машина не зможе добре чіплятися, якщо не буде вод­ночас і важкою. І все це — незважаючи на той факт, що кішка важить не так уже й багато, проте акробатично лазить. Свою думку про тягар я виклав в іншому місці. Єдиний тип трактора, який, на мій погляд, варто ви­робляти, мав бути настільки легкий, міцний і простий, аби ним умів користуватися кожен. Понад те, він мав бу­ти настільки дешевий, аби будь-хто міг собі дозволити його купити.

Прагнучи до цієї мети, ми працювали майже п’ятна­дцять років над створенням трактора та витратили чимало мільйонів доларів на дослідження. При цьому йшли якраз тим самим шляхом, що й при створенні автомобіля. Кожна части­на мала бути такою міцною і здатною до опору, як тіль­ки можливо, число частин — якомога мінімальним, а ці­ле — виготовлятися у великій кількості. Тимчасово ми вважали, що може стати в нагоді для цього автомобільний двигун, тому провели з ним кілька дослідів. Але, врешті-решт, дійшли до переконання, що тип трактора, який мені хотілося створити, не має нічого спільного з автомобілем. Ми із самого початку вирішили зробити фабрику тракторів окремим підприємством, незалежним від автомобільної фабрики. Жодна фабрика недостатньо велика для того, щоб виробляти продукцію двох ґатунків.

Автомобіль призначений для їзди, а трактор — для тя­ги. Ця різниця призначення зумовлює різницю конструкції. Найважчим виявилося винайти рульовий механізм, за допомогою якого, незважаючи на велику силу тяги, досягалася точність напрямку. Ми винайшли один тип кон­струкції, який, здається, гарантував за будь-яких умов най­більшу загальну працездатність. Ми зупинилися на чотирициліндровому двигуні, який запускається в хід газоліном і може працювати на гасі. Найменша вага, що мо­же бути поєднаною з достатньою силою, — 2425 англійських фунтів.

Аби мати можливість пристосувати трактор, крім його власних функцій тяги, ще й до інших робіт, ми збудували його так, що він одночасно використовувався й як нерухомий двигун. Якщо він не на дорозі і не в полі, то може бути з’єднаний із іншими машинами за допомогою простого приводного паска. Коротко кажучи, ми хотіли зробити його солідним, різнобічним джерелом сили, і нам це вдалося. Його можна використовувати не лише для оранки, борознування, сіяння та жнив, але й для молотьби, для приведення в дію борошномельних, лісопильних та інших млинів, для викорчовування пнів, відгортання снігу та для всього, що вимагає двигун серед­ньої сили, починаючи від ножиць для стрижки овець і закінчуючи друкуванням газет. Його забезпечили важкими катками, щоб перевозити вантажі дорогами, полозами для льоду та колесами, щоб рухатися рейками. Коли в Детройті всі підприємства зачинилися через нестачу вугілля, ми ще й видавали «Дірборн Індепендент», пославши один із наших тракторів для забезпечення друкарні електрикою, установивши його у дворі та з’єднавши приводними пасками з друкарськими верстатами на четвертому поверсі. Нашу увагу вже звертали на 95 функцій, які досі виконував трактор, і, ймовірно, вони є лише незначною частиною можливого.

Механізм трактора ще простіший за автомобільний, але його виробляють цілком таким самим способом. До цього року виробництво обмежувалося відсутністю годящого фабричного обладнання. Перші трактори виготовили на Дірборнській фабриці, яка тепер виконує функцію дослідної станції. Вона була недостатньо великою для то­го, щоб давати економію, можливу при великому виробництві, а також не могла бути зручно розширена, тому виник план виготовлення тракторів на Рівер-Руж­ській фаб­риці, а вона до цього року ще не розгорнулася для повноцінного виробництва.

Тепер фабрика, призначена для виробництва тракто­рів, збудована. Робота організована цілком так само, як і на автомобільних фабриках. Виробництво кожної окремої частини — самостійне мініатюрне підприємство, і кож­на готова річ підвозиться автоматичними шляхами спершу для часткового, а відтак і для остаточного складання. Все просувається саме собою, і вишкіл є зайвим. Продуктивність теперішньої фабрики сягає мільйона тракторів на рік. Це та кількість, на яку ми розрахували виробництво, тому що світ більше, ніж будь-коли, потребує дешевих, загальнокорисних двигунів і до того ж дуже добре знає ціну машин для того, щоб не жадати їх.

Перші трактори відправилися, як я вже казав, до Англії. У Сполучених Штатах вони вперше з’явилися на ринку 1918-го за ціною 750 доларів. Наступного року ми внаслі­док великих виробничих витрат під­вищили ціну до 885 доларів. У середині року ми знову могли постачати їх за початковою ціною 750 доларів. 1920-го ми ще раз підняли ціну до 790 доларів, але наступного ро­ку зуміли достатньо налагодити виробництво, щоб почати нове зниження цін. Ціна опустилася до 625 доларів і коли, нарешті, запрацювала Рівер-Ружська фабрика, ми знизили ціну до 395 доларів. Це чітко демонструє, який вплив має точна виробнича система на ціну.

Важливо, щоб ціна залишалася низькою, інакше механічна сила не дійде до всіх ферм, а вони її потребують. За кілька років ферма, яка працює лише на людській і кінській силі, буде такою ж рідкістю, як і фабрика, яку при­водять у дію за допомогою бігової доріжки. Фермер має або пристосуватися до використання двигунів, або відмовитися від свого ремесла. Порівняльне зіставлення виробничих цін, без сумніву, це доводить. Під час війни уряд використав досвід із одним трактором «фордсон», аби з’ясувати експлуатаційні витрати порівняно з господарст­вом і кінної силою. Розрахунок зробили на основі високих цін на трактори та високу вартість транспорту. Крім цього, числа на амортизацію та ремонт узяли надто високі. Але навіть якщо б цього і не було, нині ціна знизилася наполовину, адже й