Читати книгу - "Згадай, Мері Горн"

Мама таємничо посміхнулася а тоді витримавши паузу, заговорила.

-Ти не пам'ятаєш, на кому минулої ночі ридала? Каміла, я не можу уявити що тобі повинно було наснитися, щоб я на кухні вийшовши випити води почула крики. Але Макс як твій сусід через стіну точно не міг це проігнорувати. Він розбудив тебе а потім ти настільки сильно в нього була втиснулася, я думала що в бідного синяки залишаться. Але все ж...саме тому я і почала цю розмову. Ти точно для нього не проста сестра. А щодо поїздки, то він напевно мав клініку, в нього сьогодні прийом.