Читати книгу - "Я його Ляля, Маїра Цибуліна"

- Так, - заскиглив Антон.

- І звідки тобі це стало відомо?

- Від верблюда ... Плюнув мені в очі, і я прозрів.

Антон впав на бік і захропів. Тільки вранці Женя витягнув з нього правду.

- То Микола Андрійович не був Антону татом? - здивувалася я від почутого. - Не може бути!

- Чому?

- Він так любив сина.

- А як же інакше! Він все-таки його виховав і від чистого серця вважав Антона своїм сином.

- Але мені здається, що жоден чоловік не здатний пробачити дружину за зраду і тим більше прийняти плід зради у себе в будинку.                                                  

- А Лариса Іванівна і не зраджувала чоловікові. Микола Андрійович сам попросив дружину про це.

- Як це? Я зовсім заплуталася. Так не буває! Який чоловік попросить свою жінку зрадити йому, та ще й народити від коханця дитину?!

- І таке теж трапляється. Світ далеко не ідеальний, Лялечко!