Читати книгу - "Scrum"

до втрати орієнтації, розгубленості, а там і до паралічу дій». Не знаю, як ви, а я краще робитиму так сам, ніж щоб так робили зі мною.

Перше робиться першим

Отже, у вас є власник продукту, який постійно оновлює беклог, стежачи за порядком виконання завдань. Коли ваш перелік нараховує кількасот пунктів, цей процес упорядкування може бути доволі непростим. Ключем тут є знайти спосіб приносити якнайбільшу цінність максимально швидко. Може бути багато мільйонів способів організувати беклог, але вам потрібен той, що забезпечить 20 відсотків характеристик, які несуть 80 відсотків цінності, якомога швидше. Ваша перша спроба вгадати із завданнями для першого спринту майже напевне виявиться хибною, але кращої на той час годі й чекати.

Це лише перша спроба. Після першого спринту, як тільки ви завершите цикл ООВД і презентуєте якийсь продукт клієнтам, то зміните свій порядок виконання завдань, розуміючи, що інший є дійсно кращим.

А потім ви продовжите це робити, безперервно оновлюючи беклог і змінюючи пріоритети кожного спринту, прагнучи порядку дій, що забезпечить цінність якнайшвидше. Ви, мабуть, ніколи не досягнете абсолютно ідеального порядку, але треба йти до нього крок за кроком, спринт за спринтом.

Головне – пам’ятати, що він постійно змінюється. Порядок, який є правильним одного тижня, вже не буде таким наступного. Ваше середовище зміниться. Ви засвоїте якісь нові речі. Виявиться, що одні речі простіші, а інші складніші, ніж здаються. Тому така постійна зміна беклогу відбувається кожного спринту. Потрібно визнати непевність, повністю прийняти, що ваше поточне уявлення про порядок та цінність стосується лише конкретного моменту. Воно зміниться знову. І знову. І знову.

Через постійну зміну ринкових потреб та нечітке розуміння менеджерів щодо того, у чому полягає найбільша цінність, у компанії можуть з’явитися погані звички, однією з яких є робити пріоритетним геть усе. Найвищий пріоритет отримує кожна дрібниця. Тут добре підійдуть слова прусського короля Фрідріха II, якого пізніше прозвали Великим: «Той, хто захищатиме все, не захистить нічого». Розпорошуючи ваші ресурси та розумову енергію, ви поступово зводите їх нанівець.

Кілька років тому я святкував свій сімдесятий день народження в Нормандії, Франція, і пішов подивитися на знаменитий пляж, де в день відкриття другого фронту під час Другої світової війни серед інших висадився і мій батько. Під час відпливу здається, що Oмaха-Біч тягнеться вниз до води на довгі милі, перш ніж зануритись у далеке море, – цьому піску не видно краю. Щоби пробігти цей довгий мокрий схил під вогнем німців, треба було мати велику мужність, яку важко собі навіть уявити. Щоб пройти повз могили тисяч загиблих того дня, треба запастись тишею та повагою. Але коли я почав читати про німецьку оборону, то зрозумів, що однією з причин успіху висадки американців стало те, що німці забули попередження Фрідріха Великого. Вони були настільки дезорієнтовані обманними діями союзників, що розпорошили свої сили по всьому французькому узбережжю. У результаті союзники змогли відрізати німецькі підрозділи один від одного, розбиваючи їх поодинці. Нацисти неправильно розставили пріоритети і, на щастя, повністю програли.

Випуск

Отже, пріоритети розставлено. Ви знаєте, у чому полягають 80 відсотків цінності. Коли ж ви випустите ваш продукт? І тут Scrum допоможе досягти результату набагато швидше. Коли і що б ви не робили, вам потрібно передати це в руки безпосередніх користувачів якомога швидше. Зробити це потрібно навіть до того, як будуть готові 20 відсотків характеристик. Достатньо буде й чогось, що нестиме в собі хоча б крихітну частинку цінності. Я називаю це мінімально життєздатним виробом (МЖВ). Це має бути річ, яку ви покажете публіці на перший раз. Наскільки ефективною вона має бути? Ну, цей продукт має дійсно працювати, хоча для людини, яка його розробляла, він може здаватися неоковирним. Вам потрібно демонструвати свій продукт публіці як тільки це буде можливо! Це дасть вам відгук, необхідний для посилення вашого циклу прийняття рішень та розставлення пріоритетів. Назвемо це версією 0.5. Уявіть фотоапарат, що вже може робити знімки, але поки не здатний фокусуватись. Набір меблів для їдальні всього з двох стільців. Відправлення вакцини до п’яти із сотні сіл, яким ви намагаєтесь допомогти. Щось недороблене майже до сміху.

Але це дає вам відгук. Виявляється, що корпус фотоапарата насправді незручний, бо кнопка затвора не там, де треба. Дерево, з якого зроблені стільці, погано пасує до матеріалу обіднього столу. Через абсолютно зайву соціальну нетактовність ви примудрились образити старійшин сіл. Завдяки цьому ви дізнаєтеся про помилки, поки ще не надто пізно, а шкода мінімальна.

Потім, коли ви будете робити офіційний реліз чи розгортати велику програму, вже виправите виявлені недоліки і знатимете, що люди дійсно цінують. У прикладі з фотоапаратом може виявитися, що спочатку користувачі казали про рівну цінність режиму панорамної зйомки та можливості ділитися світлинами у Фейсбуку. Коли ж вони дійсно почали користуватися продуктом, то ніколи не вмикали цього режиму, але постійно хотіли постити фото в соціальних мережах.

Це дозволяє вам упроваджувати передусім характеристики, які люди цінують, і випускати ваш продукт, коли виконано лише приблизно 20 відсотків роботи. Ви знаєте, що продукт не ідеальний, але він дуже близький до ідеалу. Кожна година, витрачена на непотрібне «вилизування» проекту, є втраченою можливістю для цінності.

Крива цінності – радикально швидше виведення продукту в люди

У цьому процесі чудовим є те, що він повторюваний (ітеративний): просто «змити й повторити». Як тільки люди матимуть ваш продукт, послугу чи зміну в їхньому житті, вони скажуть вам, якою є наступна найцінніша для них річ. Тоді ви знову підготуйте 20 відсотків цього та презентуйте їм. Знову і знову.

За умови такого поетапного процесу випуску продукту, створивши лише половину характеристик вихідного продукту чи проекту, ви зможете принести вдвічі більше цінності за вдвічі менший час. Ось у чому справжня сила Scrum. Саме так він може фундаментально змінити спосіб не лише вашої роботи, але й усього життя. Не зосереджуйтесь на виконанні всього переліку завдань – всього й одразу – зосереджуйтесь на тому, що має цінність, чого люди дійсно хочуть або потребують.

Поетапна цінність – радикально краще виведення продукту в люди

Це нагадує мені розповіді солдатів та офіцерів, які побували в Іраку чи Афганістані. Сюжети в них доволі схожі. Американці входять у селище, роззираються