Читати книгу - "Діти Праліса"

Обличчя жінки просяяло.

— Так, авжеж, але…

— Відвоював, — махнув рукою Бородавка. — Е-ех…

13

Човен Андрія відпливав усе далі й далі від пристані Березової-Рудки. Попереду — Перевод, Удай, Сула і Дніпро. Козак і його дружина не поспішали, йшли за течією і милувалися чудовими краєвидами, широкими розливами, мальовничими острівцями і неосяжною блакиттю небес, у якій тонуло усе лихе, яке трапилося з ними, і відчуття безмежної радості сповнювало їхні серця, бо не відали вони, що чекає їх далі.

Лишилася позаду Березова-Рудка з новою Володаркою Діброви — Пташкою! Незліченні полчища чорної нечисті, які безслідно зникли у грузьких трясовинах, витоптали чарівні квіти в її Діброві, але вона, без сумніву, насіє і зростить нові…

І, може, знайде, нарешті, спокій Мефодій на берегах Рудки, поряд з названою донькою своєю!

Нечисть і люди дивилися тепер по-іншому одне на одного і хто знає, мо’, й народиться колись у Березовій-Рудці маленька берегинька чи лісовичок…

Оглавление У пошуках утраченого   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10 Володарка діброви   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13