Читати книжки он-лайн » Еротика 🔥💋🔞 » Біжи або кохай, Люсі Лі

Читати книгу - "Біжи або кохай, Люсі Лі "

233
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 47 48 49 ... 138
Перейти на сторінку:
Глава 13

Прокинувшись, насамперед повернула голову туди, де мав перебувати мій вчорашній мучитель. Фух! У ліжку я лежала сама. Але не встигнувши зітхнути з полегшенням, почула зі сторони ванної кімнати грізний голос господаря.

- Прокинулася вже? Ну нарешті, скільки можна спати, — проговорив чоловік, заходячи до спальні. 

Я спочатку побачила голі чоловічі ступні, та коли підняла очі, то обімліла. Переді мною, у всій своїй хижій красі, стояв напівоголений Корецький. Гарний, мокрий, спокусливий. 

Мускулисті чоловічі стегна були обгорнуті білим рушником. Напружені налиті м'язи, грали у сонячному світлі, виблискуючи вологою шкірою. І я так здогадуюсь, що під рушником у нього нічого не було. Волога шкіра та волосся вказувало, на те що чоловік тільки вийшов з душу. 

З мого. Щоб йому.

- Скільки потрібно, стільки й можна, — парирую. Відвернувшись від спокусливого видовища, загортаюся у ковдру з головою.

Але в цю ж мить, мій недолугий притулок з мене одразу злітає. Відкриваючи мене беззахисну та оголену від сну, для чоловіка. Схопивши за щиколотки Стас попри мій вереск, та супротив, стягує мене із ліжка. Мої спроби відбитися від чіпких чоловічих рук, марні. 

Стас ніби граючись, з легкістю підхоплює мене на руки, та несе у ванну кімнату. Причому, як і було, повністю оголеною, та ошаленою.

Лише у ванній опускає мене на ноги, та одразу запихає у душову кабіну, заходячи слідом.

Я обурено підіймаю на нього погляд у вогні від гніву. Зла від такої нахабності та безцеремонності, з якою чоловік себе веде. 

- А ти куди заходиш? - шиплю невдоволено. - Ти ж ніби вже прийняв душ?

- Не став дурних питань, кошеня – єхидно відповідає відверто вирячившись на мої груди. - Я хочу помити тебе, і якби ти так довго не спала, ми б ще раніше зробили це разом. Тому замовкни та повернись до мене спиною.

- Але я можу і сама це зробити, — несміливо заперечую.

- Арино ти знову намагаєшся зі мною сперечатися? — невдоволено зиркає на мене очима.

- Ні, — злякано опускаю очі, — Лише кажу те що мені незручно від того що ти будеш мене мити.

- Чому? - великі теплі долоні опускаються на мої плечі викликаючи у тілі легке тремтіння від цього дотику. Ніжного та владного одночасно. 

- Тому, що мене ще ніхто ніколи не мив, — хрипко зізнаюся. - Можливо колись мама в дитинстві, але я вже не пам'ятаю.

- То звикай до того, що тепер тебе буду мити я, — хрипить мені на вухо, та надавивши на плечі змушує обернутися. 

І переривчасто вдихнувши, я, під його пильним поглядом повільно все ж таки обертаюся до нього спиною.

Бічним зором помічаю як чоловік простягнувся до сенсорної панелі управління, почав натискати на ній потрібні команди. 

Через хвилину, на мою шкіру обрушилися теплі краплі, що посилюючись перетворювалися на справжній водний потік. Це трохи зняло напругу з мене і я полегшено видихнувши вигнулась на зустріч цьому теплому потоку. Більше підставляючи свою спину пружним струменям. 

На талію опустилися сильні, владні руки, і чоловік притягнув мене ближче до себе. Настільки близько, що попереком я відчула твердий, збуджений член.

Від цього мене знову кинуло в жар, і я рвучко видихнувши, підіймаю на Корецького розгублені очі.

- Ти ж ніби мити мене збирався? - уточнюю.

- Розсунь ноги ширше Арі-іна, — прохрипів повністю ігноруючи моє питання.

- Але ж…- знову хочу йому заперечити. Але до моїх відкритих вуст притискається великий чоловічий палець. Змушуючи замовкнути.

- Тихше Крихітко, довірся мені, — вкрадливо шепоче, окутуючи мене темрявою своїх неможливих очей, що наринула.  

І я знову підкорююся йому, але вже не від страху, а від лоскочучого передчуття насолоди. Збудження, що теж охопило мене не менше за нього. Воно нестерпною жагою здавило горло заважаючи дихати та хоч щось розуміти. 

З огляду на те, що вчора я так і не отримала бажаної розрядки. Тіло моментально відреагувало на чоловічі дотики, розбурхуючи й вирощуючи пекуче всепоглинальне бажання. Що змушувало нестерпно солодко стискатися у низу живота гарячий вузол напруги. Він почав пульсувати в мені ніби пульсар, розганяючи по венах киплячу, від передчуття кров.

Попри всю силу бажання, що красномовно упиралося мені в поперек, чоловік не поспішав мене брати. 

Спритні пальці, підхопивши моє, вже намокле волосся зсунули їх набік, відкриваючи на свій огляд мою шию і спину. Передчуваючи ласку, я несвідомо нахилила голову набік. Але Стас узявши мочалку і добре спінивши її, просто почав мене мити. 

Повільно, послідовно, нестерпно чуттєво, так інтимно, та водночас обережно. Я мимоволі прикрила очі, насолоджуючись цією незвичною для мене дією. Ніколи не думала що звичайне миття може виявитися настільки збуджувальним. Можливо причина втому, що в цей момент мене хтось мив, а не я сама це робила, а можливо вся річ у збудливій та збентежуючи мене енергетиці цього чоловіка. 

Ретельно вимивши мене, Стас розгорнув мене до себе, пожадливо вдивляючись в моє обличчя своїм потемнілим поглядом. Так ла́со та відверто, що я зніяковіло опустила вії. І мій погляд мимоволі ковзнув по підтягнутому, мускулистому животі чоловіка, у низ. Туди, до збудженого члена, який красномовно торкався мого живота. 

Великий гладкий рівний стовбур, був обвитий сіткою вен, а рожева головка зухвало погойдувалася на ньому, блищачи від вологи. 

Від побаченого, я мимоволі відкрила рота та облизнула губи. Краєм ока, помічаючи що чоловік простеживши за моїми діями, вп'явся голодним поглядом мені в рота. А янтарні очі, вмить спалахнули обпікаючи тягучою темрявою. Його риси обличчя хижо загострилися, видаючи справжню сутність Корецького.

- Хочеш, його взяти до рота, Арина? - хрипко шепоче вимикаючи воду, та нагинаючись до мене ближче.

- Я? .. Ні…, - підвела збентежений погляд на нього.

- Візьми його, у свій ніжний ротик, Крихітко. Я хочу тебе відчути, — тяжко дихаючи, шепотить. Обводячи мій рот великим пальцем, трохи натискає на нижню губу змушуючи відкрити його, та проштовхує свій палець, а я несвідо́мо обхоплюю його губами. - Хочу, щоб ти так само обхопила його, та посмоктала, — хрипить, пропалюючи відвертим поглядом. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 47 48 49 ... 138
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Біжи або кохай, Люсі Лі », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Біжи або кохай, Люсі Лі "