Читати книгу - "На уламках щастя, Дана Лонг"

– Розділ 22 –

Ранок розбудив мене яскравим сонцем, яке наполегливо пробивається крізь штори. Я ліниво потягуюся на ліжку і дивлюся на Андрія. Він міцно спить, лежачи на животі й підклавши руки під подушку. Я повільно проводжу кінчиками пальців по його плечах, спускаючись нижче по спині. Досі не можу повірити, що ми знову разом.

– Доброго ранку, – Андрій прокинувся, але продовжує лежати із заплющеними очима.

– Я розбудила тебе. Вибач, не втрималася, – торкаюся губами його плеча.

– Що може бути краще, ніж прокинутися вранці від поцілунку коханої жінки, – він повертається на бік і, підчепивши пальцями ковдру, яку я притискаю до оголених грудей, повільно тягне її вниз.

– Андрію... – ми заснули тільки під ранок, обидва виснажені після ночі кохання, тож на продовження зранку в мене зовсім немає сил.

– Ти не хочеш? – трохи розчаровано запитує він, безумовно розраховуючи на близькість.

– Хочу, ти ж знаєш, але вже ранок і я хочу прийняти душ.

– Тоді біжи швидше, інакше ти ризикуєш опинитися зараз піді мною, – його губи притискаються до моєї шиї.

Я швидко підхоплююся з ліжка і, зовсім не соромлячись своєї наготи, прямую в душ. На моєму обличчі блукає посмішка від того, з яким бажанням дивиться на мене Андрій.

Тепла вода розслабляє втомлене тіло. Намилившись гелем для душу з ароматом тропічних фруктів, я заплющую очі й уявляю, що перебуваю в екзотичній країні, на березі моря з жовтим гарячим піском.

Я настільки занурююся у свої мрії, що зовсім не чую, як входить Андрій і зупиняється в мене за спиною, не видаючи жодного звуку.

– Ти налякав мене! – скрикую від несподіванки, коли він притискається до мене ззаду.

– Вибач, не зміг утриматися, – його руки пестять моє тіло, розганяючи гарячу кров по венах і змушуючи серце битися швидше.

Андрій уміє задовольнити мене. Навіть його легкі торкання пальцями, змушують тремтіти від насолоди. І зараз, після нашої близькості завдовжки в цілу ніч, я стою і знемагаю від бажання знову відчути його в собі.

– Та-а-ак, ось так моя дівчинка, стогни голосніше, не стримуй себе, – його шепіт розбурхує мене і руйнує всі перепони, змушуючи віддаватися своїм бажанням.

Раптово він розвертає мене до себе обличчям і притискає спиною до стіни. Андрій завмирає на мить і дивиться мені в очі. Його погляд п'янить мене, заворожує, має наді мною якусь владу. Не відриваючи очей, він повільно опускається переді мною на коліна. Я затримую подих, у передчутті, що ж він задумав. Однією рукою Андрій підхоплює мою ногу під коліном і опускає собі на плече, розкриваючи мене повністю перед собою.

Зніяковівши, я намагаюся прибрати ногу з його плеча, але він тримає мене міцно.

– Не смикайся і не соромся. Я хочу тебе всю, дозволь мені.

Мій скрик розлітається на всю кімнату, коли його губи торкаються найпотаємнішого. Хапаючись долонями за слизький кахель над головою, я всіляко намагаюся втримати рівновагу.

Настільки відвертих пестощів між нами ще не було. Тому цілком природно, що спочатку я трохи соромлюся, але зрештою, поборовши сором'язливість, віддаюся його вимогливим губам.

Андрій змушує мене не соромитися своїх бажань, показує, що в ліжку між двома люблячими людьми не може бути жодних заборон чи обмежень. Тільки з ним я по-справжньому пізнала своє тіло і дізналася, що означає бути бажаною жінкою.

Своїми вмілими діями він досить швидко приносить мені насолоду, і я, забившись в екстазі в його сильних руках, починаю захлинатися своїми стогонами від такої потужної розрядки.

Андрій піднімається з колін, притримуючи моє тіло, що тремтить. Я ще не встигаю повністю прийти до тями, як за мить він закидає мою ногу собі на стегно і проникає в мене. При цьому на його обличчі блукає задоволена усмішка.

Він знає як звести мене з розуму, змусити кричати від задоволення. За той короткий час, що ми знайомі, здається, що він вивчив мене від і до. Його рухи прискорюються, він підхоплює мою другу ногу і сильніше втискає в стіну, підтримуючи мене за сідниці.

– Андрій... – хапаючись сильніше за його плечі, я відчуваю наближення оргазму.

– Давай, кохана, я теж скоро, – видихає він, прискорюючись.

До фіналу ми приходимо практично одночасно. Я висну на ньому без сил, а Андрій продовжує притримувати мене, намагаючись перевести подих. Нарешті він виходить із мене і ставить на ноги, які мені ледве вдається звести.

Наспіх обмиваюся, бо, судячи з його палаючих очей, одним разом у душі він може не обмежиться.

Я вислизаю з душової кабіни, обмотавшись рушником, і поспішаю залишити ванну кімнату. Уже в спальні витираюся насухо й одягаюся.

Після ранкового сексу в душі, я хочу приготувати сніданок, тому, не чекаючи Андрія, прямую на кухню.

– Що це так смачно пахне? – він обіймає мене ззаду.

– Вирішила порадувати тебе сніданком. Сідай за стіл.

Я ставлю перед ним тарілку з паніні і свіжозварену каву. Теж саме роблю і для себе.

– Дуже смачно, дякую, – Андрій дякує мені за сніданок, дуже швидко розправившись із ним.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍