Читати книгу - "Муссоліні"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Примітка
1 Mussolini, Opera omnia, vol. XXXIV, p. 278.
Бібліографічна приміткаЛітература про Муссоліні та фашизм, як то кажуть, не має меж. Гідним провідником у цій справі можна вважати працю робочої групи під керівництвом Ренцо Де Феліче Bibliografia orientativa del fascismo (Орієнтовна бібліографія фашизму), Рим, 1991 р.
Постать Муссоліні змушує до масштабності: чотири частини, загалом вісім томів і шість тисяч чотириста дванадцять сторінок – саме стільки написав і опублікував Де Феліче у період між 1965-м і 1997 роком у такій послідовності: Mussolini il rivoluzionario (Муссоліні революціонер), 1883–1920, Турін, 1965 р.; Mussolini il fascista. I: La conquista del potere (Муссоліні фашист. І: Завоювання влади), 1921–1925, Турін, 1966 р.; Mussolini il fascista. II: L’organizzazione dello stato fascista (Муссоліні фашист. ІІ: Організація фашистської держави), 1925–1929, Турін, 1968 р.; Mussolini il Duce. I: Gli anni del consenso (Муссоліні дуче. І: Роки консенсусу), 1929–1936, Турін, 1974 р.; Mussolini il Duce. II: Lo stato totalitario (Муссоліні дуче. ІІ: Тоталітарна держава), 1936–1940, Турін, 1981 р.; Mussolini l’alleato. I: L’Italia in guerra (Муссоліні союзник. І: Італія у війні), 1940–1943, Турін, 1990 р.; Mussolini l’alleato. II: La guerra civile (Муссоліні союзник. ІІ: Громадянська війна), 1943–1945, Турін, 1997 р. (остання книжка залишилася незавершеною через смерть історика).
Існує безліч біографій, присвячених засновнику фашизму. Серед трудів наукового профілю варто зазначити: Гаспаре Джудіче, Беніто Муссоліні, Турін, 1969 р.; Деніс Мак Сміт, Муссоліні (1981), Мілан, 1993 р.; Ауреліо Лепре, Муссоліні італієць (1995), Мілан, 1996 р.; П’єр Мілца, Муссоліні, Париж, 1999 р. Серед творів науково-популярного профілю заслуговують на згадку: Бруно Гатта, Муссоліні, Мілан, 1988 р.; Антоніо Спіноза, Муссоліні. Чарівність диктатора (1989), Мілан, 1992 р.; Джаспер Рідлі, Муссоліні. Біографія (1997), Казале-Монферрато (AL), 1998 р. Варто згадати біографію, написану одразу після війни, яка, незважаючи на упередженість і апологетику, становить ретельний і до сьогодні приємний для читання труд: Джордж Піні та Дуіліо Сусмель, Муссоліні. Людина і справа, 4 книги, Флоренція, 1953–1955 рр.
Твори самого Муссоліні було зібрано Едоардо та Дуіліо Сусмелями в тридцяти шести томах Opera omnia (Повна збірка робіт, Флоренція, 1951–1963 рр.) і в шести томах Opera omni. Appendici (Повна збірка робіт. Додатки, Рим, 1978–1981 рр.).
Серед історичних робіт, присвячених італійському фашизму, можна порекомендувати: П’єр Мілца та Серж Берштейн, Історія фашизму (1980), Мілан, 1995 р.; Даніло Венерузо, Фашистська Італія, 1922–1945 (1981), Болонья, 1998 р.; Гульєлмо Салотті, Коротка історія фашизму, Мілан, 1998; Патріція Дольяні, Фашистська Італія, 1922–1940, Мілан, 1999 р.
Для огляду основних політичних і наукових інтерпретацій італійського фашизму та фашизму як загального явища в широкому розумінні можна звернутися до праць Ренцо Де Феліче Інтерпретації фашизму (1969), Рим–Барі, 1993 р. та Ентоні Джеймса Грегора Фашизм. Інтерпретації та судження (1974), Рим, 1997 р. Для порівняльного тлумачення фашизму з урахуванням тих дослідних напрямів, що сформувалися за останні роки, можна згадати Алессандро Кампі (ред.) Що таке фашизм? Теорії, інтерпретації та перспективи, Рим, 2003 р. (з нарисами А. Коста Пінто, Р. Ітвела, Е. Джентіле, Р. Гриффіна, Л. Інчіза ді Камерана, Е. Джеймса Грегора, С. У. Ларсена, Х. Х. Лінца, П. Мілца, С. Дж. Пейна, Д. Сеттембріні та Х. Тріндаде).
Про автораАлессандро Кампі (нар. 1961) викладає політологію та міжнародні відносини в Університеті Перуджі. За його редакцією були опубліковані дослідницькі статті, есе, труди та антології Р. Арона (R. Aron), Е. Г. Карра (E. H. Carr), Ж. Фройнда (J. Freund), Е. Джеймса Грегора (A. James Gregor), Х. Х. Лінца (J. J. Linz), Н. Макіавеллі (N. Machiavelli), П. Манана (P. Manent), Р. Міхельса (R. Michels), Г. Моргентау (H. J. Morgenthau), Г. Моска (G. Mosca), Б. Муссоліні (B. Mussolini), К. Шмітта (C. Schmitt) та Е. Д. Сміта (A. D. Smith).
Також працював над різними дослідницькими проектами за деякими ключовими поняттями політичної теорії, зокрема з приводу «нації», «націоналізму», «фашизму» і «права». Його твори перекладено англійською, французькою, німецькою, іспанською та угорською мовами.
Головний редактор журналу «Rivista di Politica» («Журнал про політику»), автор щоденних видань «Il Messaggero» («Вісник») та «Il Mattino» («Ранок»).
Серед його праць: Mussolini (Муссоліні, видавництво Il Mulino, 2001); Nazione (Нація, видавництво Il Mulino, 2004); L’ombra lunga di Napoleone (Довга тінь Наполеона, видавництво Marsilio, 2007); La destra in cammino (Праві не стоять на місці, видавництво Rubbettino, 2008). За спільною редакцією зі Стефаном Де Лука вийшла друком праця Il realismo politico. Figure, concetti, prospettive di ricerca (Політичний реалізм. Постаті, концепції, перспективи дослідів, видавництво Rubbettino, 2014). За спільною редакцією зі Стефаном Де Лука та Франческо Туккарі він опублікував Nazione e nazionalismi. Teorie, interpretazioni, sfide attuali (Нація й типи націоналізму. Теорії, інтерпретації, виклики сучасності, видавництво Historica, 2018). Серед його недавніх праць Machiavelli and Political Conspiracies. The Struggle for Power in the Italian Renaissance (Макіавеллі та політичні заколоти. Боротьба за владу в італійському Ренесансі, видавництво Routledge, New York-London, 2018) та Nación. Historia de una idea y de un mito político (Нація. Історія одного поняття та політичного міфу, видавництво Sequitur, Madrid, 2019).
Примітки[1] Індро Монтанеллі (1909–2001) – італійський журналіст та історик. Одна з центральних постатей італійської міжнародної журналістики, іноземний кореспондент з 70-річним стажем, брав інтерв’ю, зокрема, в Ейнштейна та Гітлера, автор понад 100 книжок, перша з яких вийшла в 1935-му, а остання – в 2001 році. До останніх днів життя працював у газеті «Corriere della Sera»: з 1995 року вів щоденну колонку листів, відповідаючи на один лист щодня. – Прим. ред.
[2] Милосердя (лат.). – Прим. перекл.
[3] Рівною мірою, однаково (лат.). – Прим. перекл.
[4] Фідеїзм – релігійний світогляд, що ґрунтується на переконанні у вищості віри над
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Муссоліні», після закриття браузера.