Читати книгу - "Співучасть у злочині"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Певні особливості кримінальної відповідальності виконавця (співвиконавця) передбачені законом про кримінальну відповідальність у випадках ексцесу виконавця (співвиконавця). Проблема правильної кваліфікації діянь, за яких один із співучасників учиняє злочин, що не охоплюється умислом інших співучасників, існує в науці кримінального права давно. Головним чином це пов’язано з ексцесом виконавця злочину (у перекладі з латинської термін «ексцес» означає «вихід, відступ, відхилення»). Отже, нам необхідно з’ясувати правову сутність ексцесу, його кримінально-праве значення і, як наслідок, виробити правила юридичного тлумачення діянь, чому будуть сприяти визначення і розкриття ознак цього кримінально-правового феномена.
Характеризуючи ексцес виконавця злочину, як правило, вчені вказують на об’єктивну (відсутність причинного зв’язку) і суб’єктивну (відсутність вини) ознаки. Зовнішнім об’єктивним вираженням спільності дій співучасників є єдиний результат і причинний зв’язок між діями кожного співучасника і цим результатом. Причинний зв’язок є своєрідним кордоном, що визначає межі відповідальності за співучасть. Ексцес виконавця, що розглядається при дослідженні питань про кримінальну відповідальність співучасників, являє собою в цілому самостійне діяння, що не охоплюється умислом інших співучасників. Це дало підставу стверджувати вченим про відсутність причинного зв’язку при ексцесі виконавця.
Так, П. Ф. Тельнов зазначав, що поведінка співучасників утрачає причинний і винний зв’язок зі злочином, що вчиняється в умовах ексцесу, а отже і виключає відповідальність за нього інших співучасників[257]. Аналогічної думки дотримується В. А. Григор’єв[258].
Протилежну позицію займає В. С. Прохоров, який вважає, що «… ексцес виконавця є наявним лише у тому разі, якщо вчинене ним діяння знаходиться у причинному зв’язку з діями співучасників. Відсутність цього зв’язку означає відсутність ексцесу виконавця»[259]. Ф. Г Бурчак вважає, що у разі кількісного ексцесу вчинена виконавцем дія знаходиться в причинному зв’язку з діями інших співучасників, оскільки саме вони дають поштовх чи сприяють цій дії[260]. М. І. Ковальов вважає, що при кількісному ексцесі в наявності як причинний зв’язок, так і умисна вина[261]. При цьому автори розглядають так звані однорідні злочини (наприклад, співучасники задумали вчинити крадіжку, а виконавець вчинив розбійний напад). У С. Джекебаєв, Б. В. Здравомислов, О. В. Ушаков, О. Л. Цвиренко вважають, що при кількісному ексцесі дії співучасників тільки зовні (немов би в цілому) знаходяться у причинному зв’язку з діями виконавця, але саме та частина дії виконавця, що утворює ексцес, знаходиться поза цим об’єктивним зв’язком. Тому співучасники відповідають при ексцесі виконавця тільки за ті злочини, вчиненню яких вони сприяли і які охоплювалися їх передбаченням. На думку А. Ю. Корчагіної, причинний зв’язок між діями інших співучасників і наслідками вчиненого виконавцем злочину або відсутній, або має випадковий характер, наприклад: пособник добуває ключі від квартири і передає виконавцю запланованої крадіжки, а останній, проникнувши до квартири, вчиняє зґвалтування жінки, яка там знаходиться[262].
Для вирішення питання про те, що розуміється під причинним зв’язком за ексцесу, насамперед необхідно визначити, що розуміється під причинним зв’язком за співучасті. Складність встановлення причинного зв’язку за співучасті у злочині полягає в тому, що злочинний наслідок заподіює виконавець (співвиконавець), дії ж інших учасників створюють для цього результату лише умови[263].
С. О. Арутюнов, виходячи із системної природи співучасті, під причинним зв’язком за співучасті у
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Співучасть у злочині», після закриття браузера.