Читати книгу - "ТaЄмнa СимфонІя, Yana Letta"

48. Скляні мости

Після дощу місто ніби заспокоїлося. Повітря очистилось, небо стало глибшим. Ліхтарі відбивалися у калюжах, а дерева світилися мокрим блиском, ніби кожен лист промив очі. Марта й Андрій йшли вечірньою вулицею мовчки. Але тиша між ними не була незручною — навпаки, вона відлунювала симфонію, яку вони грали кілька годин тому. Вона ще звучала в них — у диханні, в кроках, у паузах.

— Знаєш, — нарешті озвався Андрій, — коли ми щойно зіграли той фінал... я вперше не відчув провини. За те, що тоді не встиг. Що не зрозумів. Що не знав, ким він був для тебе.

Марта зупинилась. Поглянула на нього. Її очі вже не були важкими. Лише глибокими.

— Бо ти був поруч, коли я знайшла його.

— І ти — коли я знайшов себе.

Вони стояли посеред мосту — пішохідного, прозорого, скляного. Під ногами — вогні великого міста, як розкидані ноти. Це було дивне відчуття: йти по прозорому склу, бачити, що під тобою — прірва, і водночас знати, що це лише ілюзія.

— Ти не боїшся висоти? — запитала вона.

— Боюсь. Як і близькості. Як і того, що все це не витримає.

— Але ми тут, — сказала. — І ми йдемо. По склу. Разом.

Її пальці знайшли його руку. Ледь. Але достатньо.

— Я багато думала, Андрію. Про нас. Про музику. Про те, як легко втратити одне одного, навіть не сварячись. Просто — не проговоривши. Не запитавши. Не визнавши.

— Ми ще маємо шанс? — його голос був ніби зсередини.

Вона кивнула.

— Якщо ми не будемо боятись ставити кроки. Навіть якщо під нами — прозоре скло.

Він посміхнувся. Нарешті — відкрито. Легко. Без тіні.

— То, може, побудуємо власний міст?

— З чого?

— З музики. З мовчань. З поглядів. З усього, що ми пройшли.

— І назвемо його?

Вона задумалась.

— “Те, що витримало нас.”

На мості не було інших людей. Лише вони. І їхні відображення. І лінія, яку вони прокладали під собою — прозору, крихку, але міцну, бо кожен крок ставав вибором бути разом.

Ці скляні мости — як символ. Небезпечно красиві. Прозорі. Але тримають. Бо збудовані не з бетону — а з довіри.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍