Читати книгу - "Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі"

скільки він витрачає; важливо яким він є. (Те саме можна сказати — і це буде сказано в розділі 5 — щодо батьків). Одні політики за своєю сутністю привабливі для виборців, інші — ні, і жодна кількість грошей нездатна тут істотно вплинути на ситуацію. (Пани Форбс, Гаффінґтон та Голісано, звичайно ж, уже добре знають, про що йдеться).

А як же бути з другою половиною вищезгаданого електорального труїзму — що кількість грошей, витрачених на фінансування виборчих кампаній, є непристойно великою? Протягом типового електорального періоду, коли відбуваються вибори до Сенату, Конгресу та вибори Президента, щороку витрачається близько 1 мільярда доларів — і це здається величезними грішми, допоки ви не візьмете на себе клопіт порівняти цю суму з чимось явно менш важливим, ніж демократичні вибори.

Наприклад, таку саму суму грошей американці витрачають щорічно на жувальну гумку.

Перед вами — книжка не про вартість жувальної гумки в порівнянні з вартістю виборчої кампанії, чи про хитрих і шахраюватих агентів з нерухомості, чи про вплив легалізації абортів на рівень злочинності. Так, у ній неодмінно розглядатимуться ці теми та десятки інших тем — від мистецтва виховання дітей до шахрайських схем, від внутрішнього устрою банди злочинців, що торгують креком, і до расової дискримінації на телегрі «Найслабша ланка». Проте йдеться в цій книжці про те, як зняти два-три шари з поверхні сучасного життя й подивитися, що ж там відбувається під ними. Ми поставимо багацько запитань: декотрі — легковажні й пустотливі, а декотрі торкатимуться проблем життя і смерті. Часто відповіді здаватимуться дивакуватими, але (постфактум) і вельми очевидними. Ці відповіді ми шукатимемо в інформації, хоч якою вона надходила б: чи то у вигляді результатів шкільного тестування, чи то у вигляді статистики злочинності в Нью-Йорку, чи у фінансовій документації наркодилера, який торгує креком. Часто ми будемо послуговуватися випадково залишеними інформаційними візерунками на зразок конденсаторного сліду літака високо у небі. Міркувати й теоретизувати на ту чи іншу тему — легке й приємне заняття, до якого зазвичай виявляють схильність представники роду людського, та коли моралізаторство змінюється на чесну оцінку інформації, результатом часто буває несподівано новий і проникливий висновок.

Можна стверджувати, що мораль показує, яким люди хотіли би бачити довколишній світ, тоді як економіка демонструє, яким він є насправді. Економіка — це передусім наука вимірювання. Вона містить комплект навдивовижу потужних і гнучких інструментів, здатних надійно виміряти товщу інформації з метою визначення ефекту, спричиненого тим чи іншим окремим чинником, чи навіть усього ефекту загалом. Такою і є «економіка»: це величезний масив інформації про робочі місця й нерухому маєтність, про банківську діяльність та інвестиції. Але інструменти економіки можна з такою самою легкістю застосувати й до тем, які є, чесно кажучи, більш цікавими.

Отже, ця книжка була написана з дуже специфічної точки зору, яка ґрунтується на кількох фундаментальних поняттях.

Стимули — це наріжний камінь сучасного життя. Тому здатність розуміти стимули, а часто — і буквально винюхувати їх, є ключовим моментом при розгадуванні практично кожної таємниці й кожної головоломки — від насильницького злочину й шахраювання у спорті до знайомства через інтернет.

Узвичаєна істина часто буває хибною. Усупереч пророцтвам, подальшого різкого сплеску злочинності в 1990-х так і не сталося; одні лише гроші не гарантують перемоги на виборах, а вісім склянок води на день — яка прикра несподіванка! — жодним чином не покращують вашого здоров’я, бо це так ніколи й не було доведено на практиці12. Загальноприйняте переконання часто виявляється нашвидкуруч зліпленою фальшивкою, яку до біса важко, та все ж можливо розпізнати.

Епохальні явища часто мають віддалені і навіть приховані причини. Відповідь на ту чи іншу головоломку не завжди лежить у вас перед очима. Норма Маккорві значно вагоміше вплинула на рівень злочинності, ніж жорсткіші закони з продажу вогнепальної зброї, міцна економіка та новаторська тактика поліції разом узяті. Не менш вагомий вплив справив, як ми переконаємося згодом, і такий собі Оскар Даніло Блендон, відомий за прізвиськом Джонні Яблучне Зерня Креку.

Так звані «експерти» — від кримінологів до агентів з нерухомості — користуються своєю інформаційною перевагою заради власної вигоди. Одначе їх можна перемогти на їхньому ж полі. А за наявності інтернету їхня інформаційна перевага зникає день за днем, про що свідчить, зокрема, падіння цін на труни та зниження вартості страхування життя.

Коли знаєш, що вимірювати і як вимірювати, то складний довколишній світ стає менш складним. Якщо навчитеся правильно аналізувати інформацію, то будете в змозі розгадувати таємниці й головоломки, котрі в інакшому разі розгадати було б неможливо. Бо ніщо так добре не знімає шари плутанини й протиріч, як величезна сила цифр.

Отже, мета цієї книжки полягає в дослідженні прихованого боку… усього сущого. Часом це може виявитися болісним і гнітючим заняттям. Інколи може виникнути таке відчуття, що ми вдивляємось у світ крізь малесеньку шпаринку або ж витріщаємося в криве дзеркало в кімнаті сміху, але основна думка полягає в тому, щоб споглядати численні й різноманітні варіанти розвитку подій і досліджувати їх так, як це рідко робилося в минулому. Певною мірою така концепція книжки видається химерною. Більшість книжок пропонують якусь одну тему, стисло висловлену в двох-трьох реченнях, а потім повністю цю тему розкривають: наприклад, історія солі; крихкість демократії; правильне і хибне використання пунктуації. Ця ж книжка не має в собі такої наскрізної теми. Ми все ж таки розмірковували близько шести хвилин про те, щоб написати книжку, яка оберталася б довкола єдиної теми — теорії та практики прикладної мікроекономіки (агов, охочі!), але натомість зробили вибір на користь принципу такого собі «пошуку скарбів». І справді, такий підхід зумовлює застосування найкращих інструментів, які тільки може запропонувати економіка, але він також дозволяє нам відслідковувати всі ті химерні специфічні випадки, які нам будуть траплятись. Отже, ми самі вигадали галузь нашого дослідження, і називається вона — «Фрікономіка». Ті історії, які розповідаються в цій книжці, не входять до курсу вступу до економіки, але ця ситуація може змінитися. Оскільки наука економіка являє собою, головним чином, набір інструментів — на відміну від предмета дослідження — то жоден предмет, хоч яким ексцентричним він видавався б, не має залишатися поза її межами.

Не варто