Читати книжки он-лайн » Короткий любовний роман 💔❤️📖 » Ніколи (не) закохаюся, Маринка Черемних

Читати книгу - "Ніколи (не) закохаюся, Маринка Черемних "

20
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 4 5 6 ... 11
Перейти на сторінку:
4 розділ

Автор

Пройшло 3 місяці з того моменту, коли Юля працювала разом з Артемом. Після їхнього поцілунку, чоловік шукав будь-який спосіб, щоб поговорити з нею. Коли востаннє вони нормально спілкувалися- Артем не пам'ятає цього, тому що вона взагалі не має навіть найменшого бажання розмовляти з ним. В той вечір, дівчина зрозуміла, що пропала, закохалася в цього нестерпного та настирного чоловіка, який не давав їй проходу. Але дівчина ніколи не вірила в кохання з першого погляду. Виявляється, що до знайомства з Артемом. Так, Юля кожного дня прокидалася з прекрасному настрої лише тому, що йдучи на нову роботу, зустріне там його, хлопця, який заполонив її голову та вкрав серце. Артем, який вже не міг уявити свій день без смарагдрвих очей, шукав будь-які способи, щоб зізнатися у своїх почуттях до неї. Він вже навіть думав викрасти її, але вирішив так низько не падати. І ось зараз, сидячи на робочому місці, він викликав до себе Юлю, щоб поговорити. Але тут його двері різко відчинилися і в кабінет зайшов не хто інший, як Савельников

- Якого дідька ти тут забув?!- гаркнув на нього чоловік та різко підвівся з крісла

- Та ось, вирішив запропонувати тобі угоду- почав говорити Савельников

- Якою б вигідною вона для мене не була, я ні за що не погоджуся на твої брудні умови- сказав Артем та стис кулаки

- А даремно, я ж хотів тобі запропонувати...- двері сильно грюкнули і в кабінет зайшла Юля. Сьогодні вона була одягнена в гарний зелений світшот та чорні джинси. Звісно, не для офісної роботи, але сьогодні вона хотіла виглядати трішки по-домашньому. Так, це не гарно, але Юля підслухала розмову двох чоловіків і вирішила зіграти дівчину Артема, для того щоб вигнати непроханого гостя і зробила те, що шокувало самого Артема. Поклавши на стіл якийсь листок, який Артем ще не встиг розглянути, дівчина підійшла до Артема і промовила:

- Артеме, ти ж пам'ятаєш, що ми зараз їдемо до ресторану?- Юля поцілувала в щічку чоловіка та відчула сильну долоню на своїй талії, яку він стис

- Звісно, що пам'ятаю, дорогенька- Артем поцілував її у скроню,- а ти забирайся звідси, доки я не викинув тебе з вікна і забудь сюди дорогу, назавжди!- чоловік мовчки вийшов, сильно грюкнувши дверима. Юля спробувала вирватися з його міцних рук, в яких він вже її обернув до себе

- Юль, давай спокійно поговоримо- почав говорити чоловік

- Давай. Зараз на твоєму столі лежить заява про моє звільнення, підпиши, будь ласка, я не можу тут більше працювати. Причину думаю, що знаєш сам. І ще: я за 3 тижні відлітаю за кордон, не шукай більше зі мною зустрічей- сказала дівчина і з її очей полилися сльози. Артем торкнувся своїми пальцями її обличчя, стираючи сльози. Дівчина розуміла, що їй все складніше перебувати в одному приміщенні з Артемом, закохалася, сама того не розуміючи. Вона гадала, що ніколи не закохається, не будучи повінстю реалізованою, тому що не хотіла ні від кого залежати. Свої почуття вже складно було приховувати, тому вона вирішила написати заяву та назавжди забути про нього та той поцілунок. "І от навіщо було на нього відповідати? Можливо, тому що ти вже була закохана в нього"- подумала Юля та відсторонилася від Артема

- Не роби дурниць, будь ласка. Я не відпущу тебе. Знаєш, я ніколи не думав, що колись взагалі закохаюся. Коли я тебе вперше побачив, моє серце просто билося, як шалене, і коли ти спробувала мене вдарити тією вазою, я закохався в твої очі, вони мені сняться кожної ночі, я просто вже не уявляю свого життя без тебе, без твоєї посмішки, очей, без твоїх жартів- Артем притягнув її до себе, руки дівчини лягли на плечі Артема. Він повільно втягнув носом її аромат парфумів.- Твої парфуми зводять мене з розуму, я не можу без тебе, Юлю, будь ласка, не залишай мене

- Артеме, я ніколи не вірила в кохання з першого погляду, але коли побачила тебе, я не розуміла своїх почуттів, не розуміла своє серце. Мій розум говорить мені, що я повинна дати шанс, а серце, коли кожного разу я тебе бачу, пропускає декілька ударів. Я по-справжньому закохалася в тебе, але мені страшно довіритися- дівчина торнкулася своєю долонею його щоки та заглянула у блакитні очі,- пробач мені, я завжди кохатиму тебе, навіть коли буду далеко від тебе за 3 тижні- Юля вибігла з кабінету та побігла до вбиральні. Сльози душили дівчину, вона не хотіла взагалі їхати, але хотіла таким чином втекти від своїх почуттів, хоча вже точно знала, що не зможе забути його та викинути з голови та серця. Привівши себе до ладу, вона пішла на своє робоче місце, де просиділа ще 3 години, зібрала речі та пішла з офісу на зупинку чекати автобуса. Згадавши поцілунок, Юля посміхнулася та торкнулася своїх губ пальцями. Зайшовши до автобуса, дівчина поникла. Зараз вона не відчувала взагалі ніяких емоцій. Вийшовши на своїй зупинці, на вулиці вже було темно. Швидким кроком дівчина пішла до свого під'їзду та зайшла всередину.. Діставши ключі від квартири, вона відімкнула та пройшла всередину. Ввімкнувши світло, відразу направилася до ванної кімнати, де набрала повну ванну теплої води, вкинула туди бомбочку з ароматом кокоса, дівчина поглянула на свою фігуру, яка була такою ж, як і в Асі, роздягнулася та лягла, насолоджуючись ароматом та відганяючи від себе погані думки, наповнюючи голову позитивними думками.

Артем

І що мені тепер робити? Як діяти? Я взагалі не знаю. Юля виручила мене- зіграла мою дівчину, тим самим проганяючи непроханого гостя, який заявився до офісу. Принесла заяву про звільнення для підпису. Як тільки вона покинула мій кабінет, я розірвав листок на дрібні шматочки та викинув. Ні, я її так просто не відпущу! Ми обидва закохані один в одного, але вона боїться розпочинати відносини, тому що не хоче, щоб її серце розбили. Але я не з таких чоловіків, і якщо я хочу бачити її біля себе моєю дівчиною, я доб'юся її, чого б мені це не вартувало. І зараз, сидівши вдома в Асі та Демієна, доки друг був на роботі, Ася читала мені моралі

- Артеме, я тебе взагалі не розумію! Ти її кохаєш! Вона тебе також. Так, я знаю, яка Юля- холодна, ні на кого не покладається, окрім себе, але ти єдиний чоловік, який таки зміг розтопити той айсберг в серці Юлі. І зараз вона повністю відкрита тобі, і якщо б моя подруга була б не впенена в тобі, то вона б нізащо не зізнавалася тобі в коханні. Їй важко розпочинати відносини, тому що в неї не було досвіду. Але ти можеш все змінити!- Ася скоріш не сказала, а прокричала це мені, таке як я глухий

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 4 5 6 ... 11
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ніколи (не) закохаюся, Маринка Черемних », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ніколи (не) закохаюся, Маринка Черемних "