Читати книгу - "Крила над Україною, Олег Микіч"

 

 

Матвій не міг не згадати те, що казав йому колись його старший брат, коли він сумнівався в своїх силах:

-"Іди туди, де твоє серце. І якщо твоя душа відчує мир, значить ти на правильному шляху."

Ці слова стали для нього як вказівка на правильний напрямок. І тепер він був впевнений, що цей шлях веде його туди, де він повинен бути.

---

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глава 10: Дорога до змін

 

Кілька тижнів пройшло після того, як Матвій подав документи до семінарії. Часом він почувався сумніваючись, але підтримка Катерини та їхньої маленької родини давала йому сили. Він знав, що зміни, які чекають попереду, не будуть простими, але вони стануть кроком до виконання його покликання.

Катерина відчувала зміни у своєму житті. Вона дедалі більше усвідомлювала, що їхній шлях разом з Матвієм стане особливим. Вона підтримувала його у всіх його починаннях, і хоч іноді почуття неспокою не полишало її, вона знала, що разом вони подолають все.

Одного вечора, після довгого дня, Катерина сиділа на кухні і пила чай. Її думки були переповнені: скільки ще змін відбудеться в їхньому житті? Як буде виглядати їхній день, коли Матвій остаточно стане священником? Чи буде все так, як вони обидва цього хочуть? Всі ці питання крутилися в її голові, і вона не могла на них знайти відповіді.

Матвій підійшов до неї, побачивши, що вона занурена в роздуми.

-"Про що ти думаєш, Катю?" — запитав він м'яким голосом.

Катерина підняла голову, подивилася на нього і, усміхнувшись, відповіла:

-"Мене турбують зміни, які нас чекають. Я не знаю, як все буде, але я вірю, що ти правильно обрав свій шлях."

Матвій сідав поруч з нею і взяв її за руку.

-"Я теж іноді думаю, що буде далі, але знаю, що покликання — це те, що веде мене вперед. І я щасливий, що ти йдеш разом зі мною. Це важливо для мене."

Катерина відчула, як її серце наповнюється теплом від його слів. Вона знала, що їй буде непросто, але вона також розуміла, що це їхній шлях, і він вартий того, щоб пройти його разом.

Тим часом Марко, їхній син, підійшов до них із розповіддю про свій день у школі. Його радість і енергія заряджали всіх. Він був для них двох джерелом натхнення та радості, і хоч його батьки мали важливі справи, він завжди додавав світла в їхні дні.

-"Мамо, тато, я сьогодні дізнався, як робити кораблики з паперу! Хочу вам показати!" — вигукнув Марко.

Матвій і Катерина розсміялись і разом стали спостерігати, як син творить свої маленькі паперові чудеса. Це був момент спокою та гармонії, хоча і в їхніх серцях ще залишались переживання.

-"Ти такий креативний, Марко! Ти здатен на багато чудових речей!" — сказав Матвій, дивлячись на сина з гордістю.

-В той час Катерина відчула, що їхня родина, хоч і перед обличчям великих змін, залишатиметься єдиною. І в моменти сумнівів вони будуть разом, підтримуючи один одного.

Цей період підготовки до семінарії став для них як новий етап, нова можливість стати кращими, не тільки для себе, але й для тих, хто поруч.

---

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глава 11: Зустріч із минулим

 

День, коли Матвій мав відправити останній пакет документів до семінарії, настав. Це було важливе рішення, яке вплинуло на їхнє життя, і хоча дорога була ще далеко не ясною, він відчував, що це правильно. Його серце наповнювалося надією, але разом із тим він не міг позбутися хвилювання за майбутнє.

Цього ранку він прокинувся рано, щоб підготувати все необхідне. Катерина була вже на ногах і працювала на кухні. Вона знала, що цей день стане важливим, і хоча її серце переживало за Матвія, вона відчувала, що разом вони зможуть подолати будь-які труднощі.