Читати книгу - "Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет"

href="#n322" title=" Clifford G. Gaddy and Fiona Hill. Mr. Putin: Operative in the Kremlin (Washington, DC: Brookings Institution Press, 2015): 391. ">[322]. Фальсифікації та пропаганда мобілізували російських і європейських неонацистів і сталіністів до поїздок добровольцями на Донбас, щоб боротися там проти «фашистів», НАТО й «американських найманців». Утім не всі російські добровольці спіткали на Донбасі «фашистів» і «американських імперіалістів». Один із них, Бондо Доровських, повернувся додому розчарований, адже замість сучасної версії реанімованої «вітчизняної війни проти фашизму» він знайшов тут «чисту агресію» російських маріонеток і російських військових[323]. Інші російські добровольці скаржилися на те, що на Донбасі їх називали «окупантами»: про це розповіли учасники групи «ополченців», залучених ветераном російського спецназу Владіміром Єфімовим[324]. Дєніс Дєйкін, який потрапив у полон до українських військових, свого часу дізнався про агресію «Правого сектора» з російських телевізійних програм, але під час своєї участі в боях на боці російських маріонеток ніколи не стикався з «українськими націоналістами»[325].

Російська телевізійна пропаганда спеціалізується на штампуванні безсоромної брехні (приміром, про партію «Свобода», що начебто планує надрукувати гривневу банкноту з портретом Гітлера)[326]. Російські «фабрики тролів»[327] атакують лідерів ЄС і США та «українських націоналістів», публікуючи принизливі коментарі під публікаціями в соціальних медіях, де йдеться про Крим, про збитий малайзійський авіалайнер рейсу MH17, західні санкції та політиків, пов’язаних із Євромайданом. Більшість росіян вірять запевненням російської телепропаганди, наче літак рейсу MH17 збили українці (водночас цю точку зору поділяють лише 3–4% українців, натомість 53–54% звинувачують у цьому російських маріонеток[328]). Російські медії та міністр закордонних справ Лавров стверджували, що Україна використовує фосфорні бомби, а посол Росії в ООН вимагав від міжнародного співтовариства засудити Україну за те, що вона нібито застосувала їх на Донбасі. Світлини застосування цих бомб насправді походять з Іраку. На знімку українського танка, зробленому фотографом “Reuters”, російські телевізійники додали свастику. Фото «українських вояків» із нацистськими татуюваннями виявилися портретами злочинців із російських в’язниць[329].

До прикладів найдикішої брехні належав сюжет про трирічну дитину, буцімто розп’яту українськими військовими на очах її матері, яка також померла після того, як її нібито прив’язали до українського бронетранспортера й тягали вулицями, аж доки вона не сконала. Два інші зразки дезінформації стосувалися того, що бійці батальйону «Айдар» начебто зґвалтували дванадцятьох сиріт, а президент Порошенко санкціонував убивства на Донбасі[330]. Один із російських козаків сказав журналістам, що приїхав сюди «боротися проти фашистів і нацистів». Ці побрехеньки стрімко посилили українофобію у ставленні до уряду Євромайдану та українських військових: «Я прочитав статтю про те, як десь у Луганській області українські національні гвардійці знайшла ветерана Другої світової війни, вдягнули його у [парадну] форму та перерізали йому горло»[331].

Брехню прищеплюють навіть учням російських початкових і середніх шкіл, коли їх відвідують лектори, які намагаються навчати дітей «патріотизму і родинним цінностям». Відставний актор Іван Агулов розповів дітям у російській школі сфабриковану історію про розп’ятого хлопчика, упереджено додавши від себе, що начебто «кілька місяців дощі не могли змити кров». Попри протести батьків з приводу того, що через ці уроки їхні діти увечері не можуть заснути, директорка школи підтримала Агулова, а сам він сказав: «Вони [діти] повинні знати, що таке фашизм і до чого це призводить»[332]. Українських солдатів, які нібито вчинили ці звірства, Агулов назвав «бестіями і фашистами»[333].

Ще одна нахабна брехня стверджувала, наче в копальні на Донеччині після відступу українських військ виявили «масове поховання» 80 жертв «фашистів» із відрізаними вухами, в тому числі обезголовленої вагітної жінки[334]. Хоча цифра у 80 жертв була названа «загальновідомим фактом», що розпалювало гнів і недовіру, це твердження не мало жодного фактичного підґрунтя. Мешканці Донбасу відтворювали коментарі російського телебачення, говорячи: «Вони [«київські фашисти»] хочуть нас знищити»