Читати книгу - "Наслідування Христа"

і правдиве світло.

Слуга. Господи Ісусе! Тому, що Твоє життя було тісне, і Ти погорджував світом, дай мені, щоб я наслідував Тебе в тій погорді.

Бо слуга не більший за свого пана, а учень за свого вчителя (Мт. 10, 24).

Нехай Твій слуга привчається до Твого життя, бо в ньому його спасіння і правдива святість.

Коли що-небудь я крім нього читаю або чую, воно не розважає мене і не веселить у повну розкіш.

Господь. Сину, коли це знаєш і все те перечитав, будеш щасливий, якщо так робитимеш.

Хто знає Мої заповіді й додержує їх, той любить Мене, і Я полюблю його, і явлюся йому (Йо. 14,21) і дам посісти разом зі Мною в царстві Отця Мого.

Слуга. Господи Ісусе! Як Ти сказав і обіцяв, нехай так і станеться, і нехай я на це заслужу собі.

Я прийняв, так, я прийняв із Твоїх рук хрест і нестиму аж до смерти, нестиму його, тому що Ти його на мене поклав.

Справді, життя доброго ченця є хрестом, але й дорогою в рай.

Початок зроблений, годі повертатися назад і не належить покидати.

Нумо, браття, ходімо разом, Ісус буде з нами!

Задля Ісуса ми взяли на себе цей хрест. Задля Ісуса витриваймо під хрестом!

Він нам помагатиме, бо Він наш провідник. Ось наш володар іде попереду, Він буде за нас боротися.

Мужньо ідімо вслід за Ним, хай ніхто не страхається. Будьмо готові навіть полягти в бою хоробро, а не завдаваймо сорому нашій славі, що втікаємо від хреста!

Глава 57
НЕХАЙ НАДТО НЕ ПАДАЄ ДУХОМ ЛЮДИНА, ЯКЩО ЧАСОМ ДЕ В ЧОМУ СХИБИТЬ

Господь. Сину, терпеливість і покора в нещасті Мені більше до вподоби, ніж велика втіха і побожність у щасті.

То чому ж смутить тебе та дрібниця, яку про тебе сказали?

Якщо б воно було навіть і щось більше, ти не повинен непокоїтися.

А тепер дай тому спокій, це не вперше і не новина, та й не востаннє буде, якщо довго проживеш.

Ти досить відважний, доки тебе не стріне якась прикрість.

Навіть даєш добрі поради, і вмієш інших словами підбадьорити, але як тільки у твої двері загляне несподівано скорбота, стаєш безпорадний і безсилий.

Вважай не на свою велику неміч, що так часто відчуваєш у дрібничках; однаково ж воно діється для твого добра, коли те або те трапляється.

Як тільки можеш, вибивай її з серця, а коли тебе вразила, то нехай же не пригнічує і не обплутує на довгий час.

Принаймні зноси терпеливо, коли не можеш охоче зносити.

А навіть коли тобі немило таке почути і відчуваєш у собі обурення, вгамуйся, не допусти, щоб якесь слово не до речі вийшло з твоїх уст і згіршило невинних.

Неспокій скоро втихне, біль серця осолодить привернена благодать.

Я ось живу, каже Господь, готов тобі допомогти і надзвичайно ще втішити тебе, коли вповатимеш на Мене і побожно призиватимеш Мене.

Будь урівноважений і приготуйся на ще більшу терпеливість.

Не все ще пропало, коли частіше відчуватимеш неспокій або тяжку спокусу.

Ти ж чоловік, а не Бог; тіло, а не ангел.

Яким чином ти міг би постійно перебувати в тому самому стані чесноти, коли цього бракувало ангелові в небі й першому чоловікові в раю?

Я той, хто в смутку розвеселить і порятує, а тих, що пізнають свою неміч, підношу аж до мого божества.

Слуга. Господи, хай благословиться Твоє слово, солодше від меду і патоки в устах моїх.

Що б я зробив у таких великих моїх бідах і журбі, коли б Ти не кріпив мене своїми святими словами?

Щоб тільки нарешті прибитися мені до пристані спасіння, і тоді байдуже, що й скільки доведеться терпіти.

Дай мені добрий кінець; дай щасливо з цього світу піти.

Пом'яни мене, Боже мій, і веди простою дорогою до свого царства. Амінь.

Глава 58
НЕ ГОДИТЬСЯ ДОСЛІДЖУВАТИ ТЕ, ЩО ЗАВИСОКЕ ДЛЯ НАС, І НЕВІДОМИХ ПРИСУДІВ БОЖИХ

Господь. Сину, остерігайся мудрувати над високими питаннями і над високими судами Божими: чому то цього так відкинено, а той дійшов великої ласки, чому цей нещасливий, а того так високо поставлено.

Все те незбагненне і нічий ум, нічиє мудрування не в змозі збагнути суду Божого.

Тому-то, коли ворог тобі таке підсуває, або дехто з цікавих людей ламає собі над тим голову, відповідай словами пророка: «Господи, Ти справедливий і праві Твої суди» (Пс. 118, 137), «Присуди Господні правдиві, оправдалися самі собою» (Пс. 18, 10).

Моїх присудів треба боятися, а не досліджувати, бо для людського розуму вони невідомі.

Не досліджуй того і не сперечайся, які у святих заслуги, хто за кого святіший, або хто більший у Царстві Небесному.

Бо такі питання нераз доводять до сварки і непотрібних суперечок, та ще й збільшують гордість і пусту чванливість. З того виростає заздрість і незгода, бо той одного святого, а інший іншого гордовито намагається поставити вище.

А знати і хотіти досліджувати такі речі не приносить ніякої користи, а тільки святим воно не миле, бо