Читати книгу - "Смерть для чайників, Літа Най"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сирени знали Лілі, у цьому не було сумніву. Вони дивилися на дівчину з неприхованою ненавистю, але таки виконали вказівку. Сестри повільно, майже непомітно, переміщалися, розосереджуючись: поряд вони були легкими мішенями.
Якби Лілі не сказала мені що ці дівчата сестри – це стало б очевидно і так. Попелястий блонд злегка з блакитним відтінком не міг не привернути увагу. Мені не вірилося, що такий колір волосся може бути натуральним, але, очевидно, так воно і є. Стрункі, високі дівчата, як то кажуть, з ногами від вух і просто ідеальними рисами обличчя. Одна з них була явно молодшою за решту, з довгим волоссям, що закривало стегна. Серед двох інших я не змогла визначити, хто старший. Вся трійка більше скидалася на ляльок, розкішно вбраних і нафарбованих, але аж ніяк не на людей. «Так вони й не люди», – нагадав внутрішній голос.
Весь цей час Лілі уважно спостерігала за рухами однієї із сирен. Коротке каре, стильний образ бізнес-леді та високі підбори. Вона ж і перервала тривалу паузу.
– Я завжди знала, що ти не дуже розумна дівчина, але щоб прийти сюди потрібно мати або рідкісний ідіотизм, або непомірну самовпевненість.
– Або позиційну перевагу, – примружилася Лілі.
Сирена розсміялася. Вона повернулася на півоберта до мене.
– Дехто каже, що банші не така вже й небезпечна. Слабке дівчисько, яке не має уяви, що відбувається. Звичайнісінька колгоспниця. А правда, що ти жила серед людей? – звертаючись до мене, огидно посміхнулася вона, при цьому зовсім не втративши своєї лялькової краси. – Хоча навіщо мені чекати на твою відповідь, якщо я сама можу перевірити.
З цими словами дівчина з неймовірною швидкістю і вправністю ковзнула до мене. Я навіть скрикнути не встигла, як вона вже опинилася позаду, жорстко приставивши до мого горла ніж, що незрозуміло звідки взагалі взявся. Здається, я знаю, хто з них старша сестра.
Коли Лілі попереджала, що все може піти не за планом, я уявляла не зовсім це. Я пам'ятала, що мені не слід нічого робити самостійно, але в даний момент навіть якби я й захотіла – сил вистачало тільки стримувати тремтіння.
– Зараз ми викличемо варту, і вас затримають. А доти, без фокусів, відьмо.
Сирена стояла ззаду, тримаючи мене спиною до себе. Дві її сестри відступили трохи далі і розташувались по обидва боки від старшої, але не наближалися надто близько. А Лілі була в кількох кроках навпроти мене. У неї не ворухнувся жоден м'яз, навіть обличчя не виражало ніяких емоцій. Якщо вона й злякалася, вигляд цього не видавав.
– Саро, ти ж розумієш, я сильніша, швидша, розумніша і досвідченіша за вас усіх разом узятих. Я можу знешкодити тебе раніше, ніж ти встигнеш хоч щось зробити.
– Хочеш перевірити? – неприємно протягла вона, а потім надавила на лезо ножа і я відчула, як по моїй шиї стікає гаряча крапля. Кров.
– А якщо хочу, – піднявши брови, впевнено промовила Лілі. – Коли прибудуть вартові, шанси втекти у нас мінімальні. Ти думаєш, я оберу померти на площі, переможеною та слабкою, перед сотнею допитливих поглядів, що тільки і чекають чергової вистави? Ні-і-і, я краще розважусь наостанок. Може ти матимеш рацію, і я не впораюсь, але когось із вас з собою точно заберу. Скажи, кого тобі не так шкода? – Лілі перевела свій примружений погляд на сирену із довгим волоссям. – Може найменшенька? Сабіна здається?
Я помітила, як у дівчини затремтіла нижня губа, а на очах виступили сльози. На це Лілі майже натурально зобразила співчуття і жалісливо промовила:
– Не хвилюйся, ти майже нічого не відчуєш.
– Досить! – гаркнула Сара. – Що тобі тут потрібно?
– Я знаю, що сирени небагаті на розум і вам потрібно трохи більше часу, щоб осмислити ситуацію, – Сара посилила тиск руки на моїй шиї і від ножа вниз побігла цівка крові. Я підняла очі до стелі. Господи, чому вона її провокує? Лілі ж не змінюючи тон, продовжила: – Але дозволь тобі з цим допомогти і запропонувати угоду.
– Уся в увазі, – саркастично кинула старша сирена.
– Ви з сестрами надаєте нам невелику послугу, а я дістаю вам пропуск до клубу Марка.
Дві молодші сестри різко обернулися до Сари, в їхніх очах читався непідробний інтерес. А Лілі продовжувала підігрівати бажання.
– Подумай добре. Що ви отримаєте, якщо віддасте нас ковену? Максимум – вдячність ковена. Просто вершина мрій будь-якої дівчини. Я ж кажу про реальний шанс знайти гідний варіант для кожної з вас. П'ятничний вечір, обрана публіка, вхід лише за запрошеннями, найбагатші та найвпливовіші чоловіки та жінки.
– Що від нас буде потрібно?
– Нічого такого. Ваша спеціалізація. Навіть посередні сирени впораються, – з насмішкою відповіла Лілі.
– Відьмо, ти продовжуєш мене злити.
– Це я маю злитися, – не промовила, а майже зашипіла вона. – Я тобі пропоную можливість заради якої більшість сирен готові вбити, а ти, замість дякувати, продовжуєш приставляти ніж до горла моєї подруги. То скажи, може мені слід образитися і знайти когось більш покірного?
Сара прибрала від мене свою зброю і з силою відштовхнула від себе. Я по інерції пробігла ще пару кроків, а потім, хоч як би тремтіли коліна, змусила себе спокійно стати поруч з Лілі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Смерть для чайників, Літа Най», після закриття браузера.