Читати книгу - "На землі кленового листу, Левко Лук'яненко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Дуже приємно мені це чути, — сказав. — Треба було б дати молоді висловитися на конгресі і запропонувати створити молодіжну організацію.
— Мабуть, тоді ця ідея ще не визріла.
— То запропонуйте її зараз, якщо вона уже визріла.
— Треба подумати…
Ми попрощалися значно тепліше, ніж при зустрічі.
* * *
30 жовтня я з дружиною вилетів до Торонто на конгрес Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО). Оселилися в пані Євгенії Пастернак, директриси й опікунки пансіонату для людей похилого віку. Пані Пастернак, доктор, відома на всю Канаду — за свою благодійницьку діяльність вона нагороджена найвищим орденом Канади.
31 жовтня на конгресі СФУЖО мені представили чимало видатних особистостей українського жіночого руху з багатьох країн світу.
Я виступив з привітанням і промовою. Запросили до слова й дружину.
МВФ — зуби акул капіталізму?
На переговори із заступником прем’єр-міністра та міністром фінансів паном Мазанковським я запросив першого секретаря з економіки й торгівлі Олександра Шандрука і нашу добродійку Оксану Башук.
З Києва посольство отримало доручення постаратися одержати кредит від канадського уряду. Перша кредитна лінія в 50 млн. доларів в Україні вже діяла: Канада друкувала для України гривні, за що український уряд регулярно сплачував Канаді відсотки. Тепер ішлося про ще одну взаємовигідну кредитну лінію.
Пан Мазанковський сказав, що Канада є членом Міжнародного валютного фонду, умови якого Україна на прийняла. Канада ж не хоче діяти сепаратно.
Чи правильно зробив український уряд, що не погодився з умовами МВФ, я не знав і тому вирішив порадитися з колегами. Пані Башук сказала, що всі міжнародні фінансові інституції ведуть справи чесно, але з вигодою для себе. Це нормально. А Україна має дбати про свої інтереси, тому договорів не слід боятися, але ставитися до них потрібно уважно.
Проте я не міг звільнитися від думки: МВФ — це, власне, те, що називається фінансовими акулами капіталізму. А якщо це акули, то чи не хочуть вони проковтнути Україну? Може, уряд і слушно робить, що не приймає його умови? Мої сумніви розвіяв Шандрук, який, виявляється, вже встиг зібрати відомості про МВФ. Він сказав, що ця фінансова інституція західних держав діє як допомогова організація — і, якщо Україна хоче подолати економічну кризу, кредити МВФ могли б нам стати в пригоді.
На всякий випадок я просив його скласти мені довідку про МВФ, а у звіті Києву про переговори з паном Мазанковським подати позитивний відгук про МВФ і думку посольства про доцільність прийняти умови МВФ. Цей звіт до Києва пішов у формі чи не найбільш поширеній у взаєминах посольства зі своїм МЗС: із «Щоденника посла». Подаю його зміст:
«5 листопада 1992 року мав зустріч з віце-прем’єром, міністром фінансів Канади паном Мазанковським. Зустріч відбулася на моє прохання і торкалася нагальних проблем економічних взаємин між Україною і Канадою.
У розмові брали участь перший секретар посольства О. Шандрук, а також пані О. Башук — канадійська громадянка українського походження, співвласниця і головний експерт авторитетної консультаційної фірми.
Під час зустрічі я виклав панові Мазанковському наше бачення сучасного стану і найнагальніших соціально-економічних проблем України. При цьому особливо наголосив на рішучості нового уряду України, очолюваного прем’єр-міністром паном Л. Кучмою, здійснити врешті перехід України до ринкової економіки.
Намагався дезавуювати створюваний тут деякими засобами масової інформації непривабливий імідж економічної доктрини нового уряду. Зокрема підкреслив своє переконання, що на етапі найрадикальніших перетворень всього суспільно-політичного ладу країни, в тому числі економіки, активна роль державних структур задекларована новим прем’єр-міністром у Верховній Раді, цілком виправдана і, більше того, — єдино реалістична.
Виклав тезу про наявну взаємодоповнюваність науково-технічних, освітніх, економічних, нарешті, ресурсних складників сукупних національних потенціалів наших двох країн, що робить можливими взаємовигідне співробітництво між ними.
Деталізував деякі аспекти проблеми створення в Україні необхідних і достатніх для нормального функціонування економіки запасів готівки власної валюти. Особливо наголосив на тому, що без власної національної валюти в принципі неможливо забезпечити стабілізацію економічної ситуації в країні, приборкати інфляцію, здійснити намічені економічні перетворення. В цьому контексті поставив перед паном віце-прем’єром питання пролонгації кредитної лінії, відкритої свого часу урядом Канади для України, зважаючи на необхідність в умовах відсутності власних потужностей продовження друку банкнот національної валюти саме канадійською компанією.
Торкнувся питання кредитної лінії в плані нагальної потреби для України її значного розширення, зважаючи на необхідність радикальних структурних перетворень національної економіки, здійснення широкомасштабної конверсії потужної оборонної промисловості.
У свою чергу пан Мазанковський виклав позицію канадійського уряду з обговорюваних проблем. Виявивши неабияку обізнаність зі станом справ в Україні і, зокрема, з нашими економічними проблемами, віце-прем’єр підкреслив, що масштаби допомоги Україні з боку Канади значною мірою визначалися і надалі визначатимуться узгодженою політикою провідних світових держав щодо України, характер якої (тобто політики цих держав) багато в чому залежить від ставлення українського уряду до вимог і рекомендацій впливових міжнародних валютно-фінансових організацій, зокрема Міжнародного валютного фонду.
На думку пана Мазанковського. на сьогодні головною перешкодою значному розширенню економічної допомоги Україні з боку розвинених країн є, по-перше, відсутність узгодженої з впливовими валютно-фінансовими організаціями національної програми переходу економіки України до ринку, по-друге, позиція України стосовно боргів колишнього Радянського Союзу і, по-третє, нібито недостатня дисциплінованість України в погашенні власної заборгованості по іноземних кредитах.
Щодо можливості додаткової фінансової допомоги з боку Канади у друкуванні національної валюти, пан Мазанковський зазначив, що, на його думку, проблеми тут нема, оскільки є ще не використані 11 млн. з 50 млн. уже існуючої кредитної лінії, і право України використати їх, виходячи виключно з власних пріоритетів. Крім того, він також підкреслював, що існуюча кредитна лінія відновлювана, і розмір вільних кредитних ресурсів по ній у кожний момент визначатиметься початковим рівнем (50 млн.) та величиною повернених Україною коштів з попередніх кредитів, отриманих нею в рамках цієї кредитної лінії.
Я, у свою чергу, наголосив, посилаючись на виступ пана Л. Кучми у Верховній Раді та інші офіційні матеріали уряду, що програма реальних економічних реформ буде готова вже найближчим часом і що до її розробки залучені авторитетні на Заході українські й іноземні фахівці — прибічники відкритої ринкової економіки. Пояснив позицію України щодо зовнішніх боргів та активів колишнього Союзу, особливо підкресливши готовність України взяти на себе відповідальність за борги у розмірах, що перевищують ЇЇ власну, узгоджену в рамках СНД, частку. (Судячи з реакції пана Мазанковського, така
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На землі кленового листу, Левко Лук'яненко», після закриття браузера.
