Читати книгу - "Секретарка для дракона-мільярдера, Лариса Бондарчук"

Розділ 26

Розділ 26

Гроші, щоб доїхати до Києва, мої любі читачі, у дракона були. Ну, як у дракона мільярдера та не може бути золота? Звичайно, він узяв із собою кілька золотих зливків і монет-переверталок.  Ці монети мали таку властивість, що якщо їхній хазяїн потрапляв у інший світ, то перетворювалися на гроші того світу, в якому він перебуває. Зручно, правда? Так, магічна наука теж не стоїть на місці! Технології розвиваються шаленими темпами!

От і зараз, у Серпантія в наплічнику лежало кілька тисяч гривень. Я думаю, що драконові вистачить цих грошей, аби розібратися і зробити якісь покупки. Наприклад, для початку, заплатити за білет до Києва, що він успішно й зробив. Потім купив собі обід на заправці, де автобус стояв двадцять хвилин. Коротко кажучи - мільярдером він став недарма, мав клепку в голові та кмітливість.

Київ зустрів дракона зеленими каштанами, що росли вздовж вулиць, епатажно й модно одягненими людьми та величезною кількістю машин, які існували туди-сюди, створюючи то затори, то гонки на першість.

Вийшовши на автостанції “Дачна”, дракон зиркнув на папірець із адресою і почав розпитувати в перехожих, як доїхати до метро “Хрещатик”. Бо саме там знаходилася офіс та й сама кіностудія Тринадцятого каналу.

Хлопці-прикордонники написали йому, виявляється, не домашню адресу. Звичайно, це ж конфіденційна інформація, нікому таку не роздають направо й наліво, а то мало хто може через кордон шастати, та й ще притягнуть їх до юридичної відповідальності… Раптом все-таки це не дракон, а неідентифікований і замаскований вампір? А прикордонники пропустили! Відповідальність! Потім валандайся з ним, рятуй від закоханих українок, в лікарні відвідуй…

А от адресу студії Тринадцятого каналу дали.

Дракон подумав, а потім взяв таксі. Бо намітив собі кілька важливих справ!

І якщо думаєте, що він одразу ж рвонув до Оленки на роботу, то помиляєтеся!

У нашого владного боса було дуже розвинене стратегічне, логічне і тактичне мислення! Прямо стратег і тактик! Сунь-Цзи* в драконячий голові! 

І знаєте, куди дракон поїхав? У Центральний Київський РАЦС! Тобто, звичайно, він зараз не так називається. Хто не знає - то його назва зараз: Центральний Палац урочистих подій. Ось як! Гарно! Правда, якщо абревіатурою скоротити, то не дуже: ЦПУП. Але теж зійде. Будемо вважати, що то за асоціацією до вислову “пуп землі” так можна скоротити і назвати. Я не жартую! Зайдіть на офіційну сторінку ЦПУПу і почитайте! Чи у Гугл чи Вікіпедію! Бувають же абревіатури! Навмисно не придумаєш!

- То ви одружуватися їдете? - кинув погляд на дракона таксист у дзеркальце. - У “бермудський трикутник”, значить, поспішаєте?

- Чому це в “бермудський трикутник? - здивувався Серпантій. Він чув про цю аномалію у світі людей, але щоб мова йшла про таку приємну установу, то не знав.

- Та так, - не захотів поширюватися водій. - Ви там обережно, а то…

- Що? 

- Та нічого, чекатиму тут, - кивнув він не стоянку. 

Величезною і красивою будівля, де відбувалися людські шлюби, може, й була колись. Так, величезною лишилася, а от красивою… Звичайно, вона вражала монументальністю, тіни фасаду облупилися, де-не-де повідпадав кахель, сходи теж були не в найкращому стані… Але мовчу! І схожа ця будівля й справді була на трикутник**.

Пройшовши трошки до входу, Серпантій почав роззиратися: на високих сходах фотографувалося кілька пар молодят, навколо снували гості, родичі, заплакані матері, суворі батьки і діти, щасливі, що сьогодні не пішли до школи. Різнокольорові кульки рвалися з рук святкувальників у небо. Квіти обтяжували руки і пахнули, прикрашені весільні автомобілі гуділи й кликали продовжити свято в ресторанах, кав'ярнях і вдома, хто де міг. Все було тут дуже гарно, красиво і урочисто, але дракон хвилювався, що, можливо, запізнився…

“Чому дракон вийшов перед ЦПУПом?’ - запитаєте ви, мої дорогі читачі. Зараз поясню. По-перше, розумів, що лише в Центральному РАЦСі буде шлюбна церемонія мільярдера, це безсумнівно, і дракон хотів дізнатися, коли точно, тобто в який день і о котрій годині буде весілля у мільярдера Василя Пузача. Думаю, це точно службовці ЦПУПу знали. А по-друге, мав певний план дій щодо попередження і недопущення цього весілля.

А що? Ви думали, що він дозволить своїй істинній парі вийти заміж за іншого чоловіка? Та ніколи! Дракони страшенно ревниві! А тут нашого Серпантія просто трясло, коли згадував, що той Пузач, можливо, зараз біля його коханої! Та ще й, може, цілує її! А-а-а-а! Прямо рвало на частини серце нашого владного боса Степана Нокарда! Тобто, королівського дракона Серпантія!

Він увійшов до будівлі й почимчикував прямо до начальниці, на кабінет якої вказала йому вахтерка при вході. Прошу зауважити, мої дорогі читачі, що я не бувала в ЦПУПі. Але даю волю фантазії, бачу все очима нашого дракона, а він по-своєму все сприймає, тому всі збіги, подібності та все інше, випадкове!

Повненька жіночка, яка сиділа за столом, глипнула на нього і приосанился, бо він був видний мужчиною. Навіть в образі Матвія.

- Вітаю! Одружитися чи розлучитися? - спитала вона одразу ж, витягуючи звідкись великий бланк і починаючи його заповнювати.

- Е-е-е, одружитися, - протягнув дракон. - Тобто не я хочу одружитися, а... Ну... Теж, в принципі, я…

- Як жениха звати?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍