Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

50 Аманда

Я прокинулась від того, що мені здалося ніби двері в нашу кімнату відчинились. 

Після всієї цієї історії з тінями та старшокурсниками, я намагалась бути уважною, щоб не втрапити в якусь халепу.

Уважно прислухавшись, я нічого підозрілого не почула. Я сіла на ліжку і роззирнулась довкола.

Крістіана Дрейка в кімнаті не було. І куди це він зібрався серед ночі? 

Схоже, що цей розумник задумав щось небезпечне, а мене вирішив собою не брати. Бісів йолоп! Зараз точно втрапить в якусь халепу...

Треба негайно щось робити, але що? Підскочивши з ліжка, я швиденько перевдяглась і поспішила до Тіма та Алекса. 

Можливо, що Дрейк пішов до когось із них, або вони разом щось задумали, а мене в свої секрети не посвятили.

Щойно я про це подумала, то відразу відчула обурення і образу. Якщо це справді так, то я їм всім влаштую...

Я вийшла у коридор і спершу попрямувала до кімнати Тіма, тому що вона знаходилась ближче.

Спробувала відчинити двері і вони піддалися. Тімаріус спав собі спокійненько у своєму ліжку і навіть не підозрював про те, що Дрейк вирішив знайти зайві проблеми на свою п'яту точку.

- Тіме, - покликала я його тихенько і потрясла за плече.

- Ам... Коротуне, що ти тут робиш - здивовано поцікавився Тімаріус.

Я коротко розповіла йому про свої підозри стосовно Крістіана Дрейка.

- Бісів засранець. Я зараз вдягнусь,- вилаявшись, промовив хлопець.

Я вийшла у коридор і стала чекати на Тімаріуса. З кожною хвилиною, я все більше хвилювалась про Крістіана. Не знаю, що з ним зроблю, коли знайду. Самовпевнений йолоп!

Тім швидко з'явився і ми разом з ним пішли до Алекса. Я дуже сподівалась на те, що Дрейк знайдеться у нього, але мої сподівання не виправдалися.

Алекс спав і нічого не знав про плани Крістіана. Почувши про те, що ми з Тімом вирішили пошукати нашого непосидючого товариша, він захотів приєднатись до нас.

Через кілька хвилин ми вже були готові до пошуків. 

- Куди підемо? Поцікавилась я.

- Я зараз швидко знайду Кріса і переміщу нас до нього, - порадував нас Алекс.

- І як ти це зробиш? - Поцікавилась я у нього.

- Я поставив на кожного із своїх друзів спеціальні просторові мітки і при необхідності можу відкрити портал до кожного з вас.

Почуте мене шокувало, але зараз у нас не було часу, щоб обговорювати таланти і можливості Алекса.

- То чого ми чекаємо? Відкривай швидше портал до Крістіана, - нетерпляче промовив Тімаріус.

Підозрюю, що хлопець хотів швидше з усім цим розібратись та повернутись у тепле ліжко, щоб далі додивлятися свої сни.

Активувавши  магію, Алекс відкрив портал.

Ми всі опинились на подвір'ї академії. Саме тут ми з Дрейком минулого вечора знайшли Круція.

Я відразу помітила Крістіана Дрейка. Він метав свої магічні, чорні блискавки довкола себе.

Його противників важко було роздивитись, тому що це були тіні.

- Як же їх багато, - вилаявшись, промовив Тімаріус і атакував їх своєю вітряною магією.

Тут я вже точно зможу випробувати свою нову техніку бою... Сконцентрувавшись, я активувала свою магію і відразу кинулась у бій.

Цього разу моя магія мене не підвела. Я атакувала тіні своєю сирою магією і вони зникали одна за одною.

- Професоре, Фобосе! Ми так не домовлялись! Рятуйте! - Почувся чийсь крик.

 

    

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍