Читати книгу - "Код зламано, або Наука про те, що змушує купувати"

(2003). Dissociable contributions of the human amygdala and orbitofrontal cortex to incentive motivation and goal selection («Нерівномірна участь мигдалеподібної залози та орбітофронтальної кори у формуванні спонукальної мотивації та визначенні цілей»). Journal of Neuroscience, 23 (29), с. 9632—9638. Публікації про ключову роль орбітофронтальної кори в процесі прийняття рішень.

Аріелі, Д. (2010). Predictably Irrational: The hidden forces that shape our decisions («Передбачувано ірраціональний: приховані сили, що визначають наші рішення»). HarperCollins. Добре написаний огляд впливу неявних процесів на поведінку людини одного з провідних економістів-біхевіористів.

Бар М. (2004). Visual objects in context («Візуальні об’єкти в контексті»). Nature Reviews: Neuroscience, 5, 617—629. Автор стверджує, що на розпізнавання об’єктів суттєво впливає контекстуальна інформація.

Барретт Л. і Бар М. (2009). See it with feeling: affective predictions during object perception («Бачити з почуттям: емоційні прогнози у процесі сприйняття об’єктів»). Philosophical Transactions of the Royal Society B. 364, 1325—1334. Про те, що на сприйняття суттєво впливають попередні оцінки.

Бернс Ґ. і Мур С. (2012). A neural predictor of cultural po­pularity («Нейронний прогнозатор культурної популярності»). Journal of Consumer Psychology, 22 (1), 154—160. Про те, що у зв’язку з покупками спостерігають активність у мозковому центрі задоволення всіх людей.

Берридж К. і Робінсон Т. (2003). Parsing reward. Trends in Neurosciences («Аналіз винагород. Тенденції нейробіології»), 26 (9), 507—513. Гарний огляд нейробіологічної і психологічної систем винагород.

Ван Ромпей Т. та співавтори. (2009). Symbolic meaning integration in design and its influence on product and brand evaluation («Символічне значення інтеграції в дизайні та її вплив на оцінку продукту і бренда»). International Journal of Design, 3 (2), 19—26.

Вансінк Б. (2006). Mindless Eating: Why We Eat More Than We Think («Бездумне харчування: чому ми їмо більше, ніж гадаємо»). Нью-Йорк: Bantam—Dell. Блискуче дослідження про вплив неявного опрацювання даних про споживання їжі від одного з провідних спеціалістів із цієї теми.

Вансінк Б. та співавтори. (2005). How descriptive food names bias sensory perceptions in restaurants («Як описові назви страв впливають на сенсорне сприйняття інформації в ресторанах»). Food Quality and Preference, 16 (5), 393—400. Про вербальні ярлики як рамки і їхній вплив на сприйняття якості харчів.

Ведел М. і Піетерс Р. (2007). Goal control of attention to advertising: the Yarbus implication («Увага, контрольована цілями, у рекламі: висновки Ярбуса»). Journal of Consumer Research, 34, 224—233. Наполегливо рекомендую цю статтю, яка розповідає про вплив цілей на опрацювання інформації з реклами.

Вілльямс Л. і Барґ Дж. (2008). Experiencing physical warmth promotes interpersonal warmth («Відчуття фізичного тепла сприяє виникненню міжособистісного»). Science, 322, 606—607. Про вплив фізичної температури на ментальні концепти.

Воґт Дж. (2010). The automatic orienting of attention to goal-relevant stimuli («Автоматична орієнтація уваги на стимули, пов’язані з цілями»). Acta Psychologica, 134 (1), 61—69. Про залежність уваги від цілей і те, як спрямовується така увага.

Геар Т. та співавтори. (2008). Dissociating the role of the orbitofrontal cortex and the striatum in the computation of goal values and prediction («Нерівномірна участь орбітофронтальної кори і смугастого тіла у визначенні цільових цінностей і прогнозуваннях»). Journal of Neuroscience, 28, 5623—5630. Про нейронні процеси в лобній ділянці головного мозку при оцінюванні цільового значення (цільової цінності) та їхню роль у прийнятті рішень.

Гелбіґ Г. та співавтори. (2010). Action observation can prime visual object recognition («Спостереження за діями сприяють візуальному розпізнаванню об’єктів»). Experimental Brain Research, 200, 251—258. Про те, як жести допомагають ідентифікувати об’єкти.

Генкс Е., Джаст Д., Сміт Л. і Вансінк Б. (2012). Healthy convenience: nudging students toward healthier choices in the lunchroom («Здорові умови: стимулювання студентів до здорового харчування в їдальні»), Journal of Public Health, 34 (3) 370—376. Опис експерименту в їдальні (на початку розділу 4) та аналіз впливу змін в інтерфейсі на прийняття рішень.

Гіт Р. (2012). Seducing the Subconscious: The Psychology of Emotional Influence in Advertising («Спокушання підсвідомості: психологія емоційного впливу на рекламу»). Гобокен, штат Нью-Джерсі, США: Wiley-Blackwell. Детальний огляд неявних впливів реклами, зокрема неявного навчання і периферійного сприйняття.

Ґаллезе В. і Лакофф Дж. (2005). The brain’s concepts: The role of the sensory-motor system in conceptual knowledge («Мозкові концепти: роль сенсорно-моторної системи в концептуальних знаннях»). Cognitive Neuropsychology, 22 (3/4) 455—479. Мовознавець і нейробіолог — експерти у своїх галузях — спільно представили в книжці відповідні дослідження на тему «втіленого пізнання», пояснюючи, як тіло структурує ментальний світ.

Ґіґеренцер Ґ. (2008). Gut Feelings: The Intelligence of the Unconscious («Шосте чуття: вміння підсвідомого»). Лондон і Нью-Йорк: Penguin Books. Прекрасний огляд про те, як працює і допомагає приймати рішення інтуїція.

Ґіґеренцер Ґ., Тодд П. та ABC Research Group (2000). Simple Heuristics That Make Us Smart («Проста евристика, що робить нас розумними»). Нью-Йорк: Oxford University Press. Глибоке занурення у світ евристики.

Ґослінґ С., Ко С., Маннареллі Т. і Морріс М. (2002). A room with a cue: judgments of personality based on offices and bedrooms («Кімната з підказкою: характеристика особистості за офісами і спальнями»). Journal of Personality and Social Psychology, 82, 379—398. Наш автопілот може з легкістю охарактеризувати особистості за фотографіями помешкань людей.

Ґрейвз Ф. (2011). Consumerology: The Market Research Myth, the Truth about Consumers and the Psychology of Shopping («Клієнтологія: міфи ринкових досліджень, або Правда про споживачів і психологію шопінгу»). Бостон і Лондон: Nicholas Brealey. Про роль неявного рівня прийняття рішень у ринкових дослідженнях.

Дахіґґ Ч. (2012). The Power of Habit: Why We Do What We Do in Life and Business («Сила звички. Чому ми діємо так, а не інакше в житті та бізнесі». — укр. переклад КСД 2016). Нью-Йорк: Random House. Прекрасний посібник про вплив звички на наше життя.

Де Арауджо І., Роллс Е., Велазко М., Марґот К. і Кайо І. (2005). Cognitive modulation of olfactory processing («Когнітивна модуляція опрацювання нюхових сигналів»). Neuron, 46 (4), 671—679. Вербальні ярлики змінюють суб’єктивне сприйняття запахів та нейронні реакції на них.

Деґонда Н. та співавтори. (2005). Implicit associative lear­ning engages the hippocampus and interactions with explicit associative learning («Неявне асоціативне навчання за участю гіпокампа та взаємодія з усвідомленим асоціативним навчанням»). Neuron, 46, S. 505—520. У статті розглянуто основи неявних процесів культурного навчання за участю гіпокампа та їхній вплив на усвідомлене навчання.

Декстергюйс A. та Аартс Г. (2010). Goals, attention, and (un)consciousness («Цілі, увага і (не)свідомість»). Annual Review of Psychology, 61, 467—490. Гарний огляд наукових досліджень про те, що наші цілі регулюються неявно і що увага та свідомість — різні функції мозку.

Декстергюйс А., Маартен В., Нордґрен Л. і ван Баарен Р. (2006). On making the right choice: the deliberation-without-­attention-effect («Про правильний вибір: ефект обмірковування без уваги»). Science, 311, с. 1005. Про те, що мислення часто призводить до гірших рішень, ніж інтуїція, і як це відбувається, а також про те, що рішення автопілота можуть бути більш комплексними.

Де Мартіно Б. та співавтори. (2009). The neurobiology of reference-dependent