Читати книжки он-лайн » Наука, Освіта 🧪📚🧑‍🔬 » Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)

Читати книгу - "Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)"

151
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 51 52 53 ... 61
Перейти на сторінку:
сержант Нарольчик. Недавно дав він 25 буків Маслюкови. Не помогли ніякі просьби і вставлення сестер милосердя, що щиро плакали над недолею неповинної жертви. Але Маслюк не самотний. Щодня побиваються у нас яких 15-20 люда.“ (Вперед, ч. 90 р. 1920)

А польський львівський „Дзєньи писав про сей табор, що в ньому в січні 1920 р. на 400 людей було 150 хорих на тиф.

ж) Табор в УІанцуті.

„Вперед“ (ч. 5 за р. 1920) подає за звітом Військ. Укр. Місії, котра відвідала ланцутський табор д. 13. жовтня 1919 р, такі дати про сей табор: „Всего було полонених і інтернованих 837. Поміщення в кінській стайні тамошного поміщика, без підстілки, їжа дуже зла, по-

лонені голі й босі . . . Поширюється пошесть пятнистого тиФу. Побої на порядку дня.“

В ч. 39. „Впереду- читаємо оповідання повернувшого з сего табору, а іменно: „До недавного часу вмирало 20 денно, а тепер менше — бо й людей вже менше там остало. Хоч кладовище є всього на кілька-десять кроків від бараків, — ховають людей біля кльо-ачного бараку, разом з сміттям, гноєм і т. д. Ті, що ховають товаришів одного дня, другого дня самі гинуть. Люде-трупи вже байдуже відносяться до всього.“ А врешті перемиські „Новіни Понедзялкове“ доносять, що посилки центральної військової влади та за-граничного комітету Черв. Хреста до табору все пропадали и ишли на спекуляцію. Підчас слідства арештовано пятьох військових, а двох офіцерів втікло.

з) Табор у Яблоннім.

З протоколу списаного у Львові 3. грудня 1920 р. з В. С. з Глубочка, пов. Борщів, Г. Т. з Кудиковець, пов. Борщів, М. Я. з Новосілок, пов. Заліщики:

„Від марта с. р. перебували в Яблоннім. Було їх разом 171. В часі большевицького наступу перенесено всіх до бнджейова. В Яблоннім всі працювали коло ладування валіза. Протягом одного місяця робили день й ніч без огляду на се, чи хто був здоров чи хорий. Мешкали в бараках. Сторожа обходилася з ними зле, за що небудь побивали кольбами. їсти давали раз на день моркву з бульбою, часом рідку горохову зупу. Багато з них хорувало на червінку. Деякі померли, — назвиськ не тямлять. В часі болмиевицького наступу перевезли цілий парк заліза до бнджейова разом з полоненими. Праця була та сама, що в Яблоннім. Обходження таке саме. їда рівнож та сама.“

Табори цивільних інтернованих і тюрми.

а) Домбє.

В ,,Укр. Прапорі“ (ч. 44 з д. 15. серпня 1920 р.) читаємо слідуючу замітку:

„Поляки в останніх часах масово арештують й інтернують Українців під вакидом большевизму. Не переводять ніякого слідства, а тільки прийде який донос і зараз вивозиться по кількадесять людей до таборів. В останніх днях знапрямовується всіх полонених до Домбя.“

З сього приводу так описує тамошні відносини „Напшуд“: „Окремі відносини панують в таборі на Домбю відносно інтернованих там робітників. Приміщено їх в бараках, що кишать від червів, недалеко виходків. Деяких приміщено в бараці ч. 2., так що не вільно їм виходити. Харчування інтернованих, приділених до кухні

2. або 16. є нище критики: щодня дають їм напів вварену зелень або обридливу зупу. Оноді дали фляки, але напів зігнилі й смердячі Кождий інтернований робітник дістає теж половину гнилого селедця, кусень жилистого мяса, а часом яйце. Хліба дають три четверті Фунта з кукурудзяної муки.

Інтернованим денікінцям чи бредівцям о много краще діється. Мають свобідний вихід до міста, де купують ріжні харчові середники і спекулюють ними серед інтернованих. Лікарська поміч тчж не відповідна- На кілька тисячів інтернованих є лишень двох лікарів, кількох медиків і Фельчерів.

В таборі находяться теж діти, так, що заряд повинен про те журитися, щоби їх краще кормити та дати відповідне приміщення. Щастя, що одна громадянка з англійської місії занялася дітьми і видав їм обіди.

Привілеї в таборі мають московські ОФІцири. Дістають порядну постіль, поміщені в чистих бараках, мають добру кухню в противенстві до прочих, навіть інтелігентів.“

Л. 0. з Зуб. (теребов. пов.) подає під д. 7. падолисту 1920 р. такі подробиці про сей табор:

„Інтернованими в заняті бараки 1, 2, 17, 18 і 19. Бараки не опалювані, інтерновані сплять на голих дошках; харч марний: рано чай без цукру, на вечерю те саме, на обід Фасоля, морква, або 2 оселедці на 3 особи, хліба 800 ґр. на особу. Всіх висилають на роботи при звоженню дерева. Сторожа часом бе; зате не жалує таких слів, як: кабан, хам, мурґа, свіня, с .. .. син — і т. п.“ П. Дз. у письмі до У. Г. Комітету у Львові пише між иншим.

„Положення наше впрост страшне. Барак діравий, неопалюваний зовсім, усі сплять на голих дошках, без сінників і покривал. Харч не можливий і не вистарчаючий; кухню нашу, яку ми вели самі, замкнули.

На милість Бога просимо всі о поміч, бо з голоду і холоду всі вимремо!“

З иншого звідомлення довідуємося, що інтернованих неволять здіймати капелюх перед жовнірами, що дозволяють їм бачитися з рідними в присутности офіцера не більше 5 хвиль, та що заборонили довозити для них харчі з У. Гор. Комітету в Кракові.

6) Вісніч.

Ось низка візнань тих, що вернулися з Вісніча, засуджені спершу на 5—10 літню тюрму.

П. Д. з Синьоговка (Збараж). Арештований за се, що найдено в нього кріс (був укр. стрільцем). Скова-

14*

ного катували, а відтак тернопільський суд васудив його на 8 літ тюрми.

У Віснічу перші чотири місяці жив одною морквою. Першу зиму пересидів на коридорі (8 м. довг., 4 м. шир.), без вікон і не опалюваному, враз з 19 товаришами. Арештованих уживали до важких робіт, при чому їх побивали. Біля до перебирання діставали тільки що два місяці.

І. М. зі Стрия. Арештований на донос Поляків. У стрийській тюрмі вдарив його ключник в лице. Віддав йому і за те три дні носив кайдани 15 кіл. важкі. Засуджений на 10 літ тюрми, опинився у Віснічу. Пережив те, що попередній.

I. UI. з Романівки (Тернопіль). В теребовельській тюрмі били його кулаками і прикладами, куди попало. В тернопільській тюрмі побивали його ключами і прикладами. Засуджений на 5 л. тюрми, опинився у Віснічу, де о голоді сидів в не опаленій келії без вікон.

0. Б. з Глубічка вел., голова читалі.ні. Перебув чимало ревізій, при чому заедно його побивали до того, що його тіло було вкрите синяками й ранами. Били його кулаком, нагайкою,

1 ... 51 52 53 ... 61
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)"