Читати книгу - "Полонянка вовчої зграї, Марина Сніжна"

Глава 8.3

Яров важко дихав, повільно досліджуючи моє тіло. Розвів статеві губи і м’яко провів по внутрішнім складкам і найчуттєвішому бугорцю. Рухався то ніжно, то посилював натиск, а від кожного його дотику все всередині здригалося. Відгук був настільки потужним, що я ледве стримувалася від того, щоб самій не подаватися назустріч його рукам і не благати про більше. Яров ввів один палець всередину мене і став повільно рухатися, здійснюючи колоподібні ритмічні рухи.

– Припини! – зірвалося з губ, але інтонації погано поєднувалися зі змістом. Я немов благала його про цілком протилежне.

Ненавидячи себе за те, що роблю, сама подалася назустріч, намагаючись насадити себе сильніше на його палець. Помітила, як по обличчю Ярова промайнула задоволена посмішка, і це трохи протверезило. Рипнулася назад, змушуючи нахабний палець вислизнути з тіла. Притиснувшись до країв ванни, з ненавистю дивилася на альфу і важко дихала.

– Думаю, я вже досить чиста! Не допоможеш вилізти?

– А я хотів, навпаки, запропонувати приєднатися до тебе, – рокітливим голосом відгукнувся він. І від його тону всередині защеміло ще сильніше.

– Погана ідея, Яров!

Він піднявся і одним рухом підхопив мене під пахви і витягнув з ванної. Я мимоволі скрикнула.

Стояла перед ним мокра і тремтяча і розуміла, наскільки ж безпорадна перед його силою. Яров зняв з гачка на стіні великий махровий рушник і почав обережно витирати моє тіло. А я з жахом розуміла, що хочу більшого. Тіло нило від незадоволеного бажання, а присутність цього величезного сексуального чоловіка діяла як наркотик.

Сама не зрозуміла, як руки опинилися біля його штанів і повільно провели по напруженій плоті, яка виразно показувала, що Яров теж не залишився байдужим до ігор у ванній. Він з шумом випустив повітря з легенів і перехопив мою руку.

– Жінко, я ж не залізний!

– Це добре... – сама не впізнала свого голосу, так хрипко він прозвучав.

І остаточно зірвало клепку, коли глибоко втягнула повітря і відчула його солодко-терпкий запах. Зникло і втратило значення все: і наше вічне протистояння, і моя неприязнь до нього, і небажання коритися. Я шалено хотіла цього чоловіка! Так сильно, що все тіло здавалося охопленим пожежею. Тремтячими руками витягла з штанів його тверде набрякле єство і стиснула обома руками. Яров видав звіриний рик і підхопив мене під сідниці.

– Сама винна, жінко! Тепер будь готова відповідати за наслідки!

О, я готова! Ще й як готова! Всередині розгоралася радість від того, що він дасть мені те, що зараз майже життєво необхідно.

На коротку мить свідомість тривожно блимнула, що я роблю щось не те, щось неправильне. Але я одразу відкинула всі інші думки, крім тієї, як же сильно прагну розрядки.

Поки Яров ніс мене до спальні, щосили обвивала його стегна ногами, терлася об нього і вже не стримувала стогонів. Чула утробний рик Ярова, який шалено відгукувався на кожен мій рух.

Сама не зрозуміла, як ми опинилися на простирадлах, переплетені одне з одним. Я так і не відпустила його стегон. Гарчала, як звір, вторячи такому ж гарчанню Ярова. Божевілля якесь!

Знову намацала його міцний стовбур і спрямувала всередину свого тіла, яке солодко-болісно скорочувалося від бажання. Закричала, коли Яров увійшов у мене на всю довжину, а потім став ритмічно і несамовито рухатися. Дряпала, кусала його шкіру, таку тверду і водночас ніжну. З розуму сходила від його запаху.

В той момент, коли відчула, як бурхливо затряслося його тіло, досягнувши розрядки, щось всередині ніби прокинулося. Щось, що я завжди намагалася загнати якомога далі. Щось живе і дике. І всі відчуття стали на якийсь час набагато гострішими, яскравішими. Відчуття тривало всього кілька секунд, але я жахнулася. Тіло ще здригалося від бурхливого оргазму, коли я почала щосили відштовхувати Ярова.

Ні! Тільки не це! Я всього один день не приймала лікапін! Вовчиця не може вже почати прокидатися! Це клятий Ярів так діє на мене! Продовжуючи відштовхувати чоловіка, з острахом прислухалася до себе. Але більше вовчиця життя не подавала, і я переконала себе, що мені лише здалося.

– В чому справа? – буркнув Яров, все ж відпускаючи.

Тепер він лежав на боці, обпершись ліктем на подушку, і похмуро спостерігав за мною.

– Мені здавалося, ти сама цього хотіла.

Я насилу збиралася з думками, які розлетілися мов злякані птахи. П’янкий дурман вже розвіявся, і я тепер повною мірою усвідомлювала, що накоїла. І що може подумати альфа про мою поведінку? Та я тільки-но довела йому, що він правий: я сама його шалено хочу! Потрібно зробити все, щоб виправити ситуацію!

– Звичайно, хотіла, Яров, – змусила себе вимовити холодно і сухо, втупившись поглядом у стелю і уникаючи дивитися на нього. – Я теж не залізна. Після того, що ти творив з моїм тілом у ванній, я, зрозуміло, збудилася. Будь на твоєму місці хтось інший, відреагувала б так само. Не буду приховувати, що твоє тіло, звичайно ж, мене збуджує. Я ж нормальна жінка! Так що вважай, що сьогодні ми просто доставили одне одному задоволення. Звичайний секс. А зараз, може, заберешся і дозволиш мені поспати? Сексуальні ігри мене завжди сильно стомлюють.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍