Читати книгу - "Мій любий попутник, Інна Земець"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Сама, бо якби тебе і попросила, все одно б як завжди не погодився!
Я мовчав, тягнучи її за собою засніженим полем. До самого дому не розмовляв, як горошину зі стручка з куртки Дару вилущив, зняв кросівки і свої лахи поруч покидав.
– Яр вона дивилася… - не зміг не дорікнути ще раз я і потягнув її за руку на другий поверх. - Лізь в душ бігом – он вже синя вся!
Дивлюсь, як одяг намагається зняти задубілими пальцями.
– Дай я сам, - відштовхнув її руки, скинув все і під воду запхав. – Гарячу не роби, спочатку теплу.
Сам від люті холоду не відчуваю, та обоє ж поки дерлися нагору нахапали снігу повну пазуху. Стоїть, під водою труситься. Приєднався. Хоч і сильно ще сердився, а обійняв і притулив до себе. Вона мовчала, тихо сопіла мені в груди, охопивши за талію. Коли помітив, що вже трохи відтанула, температуру збільшив, і стояв впритул аж поки не відчув, що її шкіра теплою стала.
– Все, вилазь.
Оглянув плече – вдало на нього гепнулась, на щастя. Подав їй рушника, собі взяв. Поки вона себе витирала, помітив своє відображення у дзеркалі.
– Йосип босий! Я тепер точно як той літературний персонаж: лоб подертий, окуляри є, навіть паличку маю. Все трохи неканонічне, та в цілому…
Мені сміятись не хотілося, та Дара не стримувалась.
– А скажи мені, герой казки, а де ж ту свою чарівну паличку подів? – крізь сміх промовила вона.
Я здивовано роззирнувся на всі боки, та відповіді на запитання не знайшов. Трясця! Загубив ціпок десь, здається… Я дійсно не пам’ятаю де він подівся після того, як з його допомогою на схил видерся. Все ще сміючись, Дара підійшла до мене і заглядаючи в мої своїми очима з бісенятами, промовила:
– Ти не те що без тростини сюди мене тягнув, зі злоби чи переляку навіть кульгати іноді забував.
Її руки обвились навколо мене.
– Все, Вадим, капець, ніякої казки не вийде – що за магія без чарівної палички?
– Буде тобі магія, ще кращу чарівну паличку маю.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій любий попутник, Інна Земець», після закриття браузера.