Читати книгу - "Реактивація, Кулик Степан"

Розділ 22

— Увага! Готовність «один»! — прошелестіло у динаміку за плечима. — Вогонь відкривати без команди, у випадку прямої агресії.     

Угу, схоже, забава наближається.

«Увага! Вам пропонується прийняти участь у побічному завданні «Крилата загроза». Завдання — убити якомога більше птерозаврів. Нагорода — 20 пунктів досвіду для вас і 10 — для супутника, а також — 20 срібних кредитів за кожну вражену ціль».

Судячи з розміру нагороди, завдання простеньке. І видане лише для того, аби я не дрімав. Так би мовити, додаткове заохочення. Могли і не старатися. Я й без цього збирався розважитися на цілого. Коли ще така нагода випаде?

Хмара над потягом ставала усе тьмяніша. Не зможу полічити потвор, що кружляють над головою, бо вони весь час змінюють напрямок лету і перемішуються, але до біса багато. І, схоже, за останній час, їх стало значно більше… Добре, хоч не гадять. Було б неприємно…

Ну ж, бо! Годі вже видивлятися. Руки чешуться…

Немов на замовлення, одна з потвор видала скрипучий крик, склала крила і пірнула вниз. Я припав до окуляра, намагаючись взяти її у приціл, але птер атакував поза моїм сектором обстрілу.

— Ду-ду! — озвався сусід справа, і потвора, сіпнувшись, продовжила падіння до самої землі.

Хотів крикнути щось вітальне, але в цю мить хмара розпалася на окремі істоти, більшість з яких, так само прудко, пірнуло вниз.

— Ду-ду! — злегка смикнувся в руках кулемет. — Ду-ду!

З першого разу, звісно, не поцілив. Зате друга черга уже не пролетіла повз. Птер смикнувся вліво, розгорнув крила, але спинити падіння вже не зміг.

— Мінус один! — повідомив Ніку. 

— Молодець…

Відповідати не став, не до цього стало. Десятки птеродактилів, поодинці і гуртом, кинулися в атаку.

Задудніли кулемети ліворуч і праворуч. Один раз бахнуло щось трохи серйозніше, ну і я задніх не пас.

— Ду-дух! Ду-дух! Ду-дух! — кулемет справно викидав смертоносні гостинці назустріч ящурам, збиваючи їх з курсу, змушуючи звертати, або й відразу падати каменюками вниз. Залежно, куди поцілив…

— Мінус два… мінус три… — лічив я мимоволі.

— Бах! — постріл позаду заставив здригнутися і на мить відірватися від окуляра. Але після того, як темна туша гепнула об дах вагона і ковзнула по опуклій броні далі, здогадався: Ніка мене прикриває. Вочевидь, котрась із потвор ухитрилася зайти ззаду, крізь «мертву» зону.

— Дякую, сонечко.

— Рости великий.

— Ду-дух! — ледве встиг.

Що значить відволіктися. Секунди дві всього не дивився у приціл і не слідкував за небом, як один з птерів мало що не впав просто на голову. Зате я і приложив його зблизька від душі. Кулі калібру 12,7 потрапили просто в голову, розносячи її на клапті і буквально відкидаючи вбік тіло ящура.

Загалом, зблизька вони не такі вже й страшні. Якщо відкинути крила, то самі ящурі не більше за вгодованого пса. Що, однак, не робить їх менш небезпечними. Довжелезний дзьоб, всіяний дрібними і гострими зубами, якщо б дотягнувся до тіла, то відпанахав би добрячий шмат.

— Ду-дух! Ду-дух! — не дармують і сусіди.

— Мінус шість…

— Бабах! — це знову дружина прикриває спину.

— Ду-дух! Ду-дух!

Важко сказати скільки часу продовжувалося відбиття навали птеродактилів, як і те, скільки вдалося їх підстрелити загалом, — для мене бій закінчився на дев’яти. Я навіть крутнувся на кріслі на всі триста шістдесят, щоб упіймати в приціл ювілейного ящура, але не зміг. Якось раптово, в одну мить небо посвітлішало, і виявилося, що зграя зникла… Ні, звісно, не аж так блискавично, просто всі вони в певну мить заклали глибокий віраж, звалилися вліво і тримаючись понад землею, юркнули вбік. А бронехід — продовжував рухатися далі.

— Увага! Кінець бою! Першим номерам можна оправитися. Другим номерам — оглянути і провести чистку зброї… — пролунав за хвилину голос у динаміку, ставлячи остаточну крапку в протистоянні людей і крилатих ящурів. — Через п’ятнадцять хвилин, по команді: Готовність «Два», усім стрільцям зайняти свої бойові пости.

А у мене ще й своя служба повідомлень.

«Вітаємо! Ви завершили участь у побічному завданні «Крилата загроза». Нагорода — 180 пунктів досвіду для вас і 90 — для супутника, а також — 1 золотий і 80 срібних кредитів. Рекомендація: приймайте участь в усіх можливих побічних завданнях, це дасть вам додаткові пункти досвіду і гроші. Нагадування! У вас на рахунку — 554 золотих і 24 срібних кредити. Не забувайте користатися опцією «Крамниця» Там ви можете знайти багато корисних предметів, які полегшують виконання завдань і допомагають у прискоренні розвитку персонажа».

Гм… Дякую. Про крамницю я й справді забув. Якось не до того було. А вже давно міг би, наприклад, змінити свій комбінезон, на щось продвинутіше. Та й Ніку не завадить перевдягнути. Мови нема, джинси сидять на ній так, що годі очі від сідниць відірвати, але ж вони не системні і не дають жодних бонусів.

— Злазь… — штурхнула мене тим часом в ногу Ніка. — Іди… оправляйся. Нема справедливості у світі…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍