Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"

-Макс,Каміла у тебе ходяча енциклопедія.-сказав Артем а мої очі ледь не вилетіли з орбіти від того як сік хлопця ледь не вилетів за межі його роту. 

-З чого такі думки? Вона ж стандартна зубрилка. В них усіх голова як казан. Повна інформації.-сказав він поклавши склянку на стіл.

А це вже образливо!
-Краще вже мати голову як казан ніж пусту як відро солодкої вати. Наче щось і є, але насправді важить на мінімумі.-сказала я з надією що мої слова прозвучали погрозливо. 

-Хм. Краще вже нічого не мати ніж зберігати кучу необхідної інфи в своїй і так маленькій голові.-та він зараз жартує чи просто хоче мене вибісиити?

-Вона ж як казан. Велика,міцна. Не те що твоя солодка вата.-повторила я його слова.

-Ха. Заіржавілий казан... 

-Можеш ви нарешті зупинитеся?-спитав Стас припиняючи нашу перепалку. 

Отак от, Максм Боднаренко. Ну чекай, я тобі цього не пробачу. 

Я погодилася поїхати на гонку. Ну а що?Можливо я собі хлопця там знайду. Нехай Макс побачить що на ньому мій світ не зупинився. Правда їхати із ним я ані трохи не хотіла. І тільки сьогодні я зрозуміла який він...егоїстичний.

Коли ми сіли по мотоциклах то Макс знову як і минулого разу  взяв мої руки і зчепив на своєму торсі.

-Обережніше. Мої руки це не твої лаби.-сказала я докірливо йому..

-Тримайся.-сказав він перед тим як ми зірвалися з місця. Вітер розвівав моє волоссся а я втупилася обличчям у спину. Рев здається лунав у моїх вухах навіть коли ми вже зупинилися. 

Звук музики перебив рев у моїй вухах. Божена вже на диво була тут і одразу ж підійшла до мене.

-Та ну. Я така рада тебе бачити. Камілка, здається ми тебе зіпчували.-сказала вона а я посміхнулася.

-Людину неможливо зіпсувати. Просто ви внесли деякі краєктиви. Стосовно яких я не проти. Хтось з вас буде нині ганяти?

-Всі. Ми всі сьогодні плануємо гонку.

Вечір ішов начебто нормально. Я була з Боженою. Навіть не розумію коли ми з нею настіьки зблизилися.. В один момент оголосили гонку. Їхав Влад і він вдачно приїхав на рівні з свїм суперником. Через декілька хвилин відбувся заїзд Божени. Вона, ясне діло приїхала перша. І доки  всі вітали її з перемогою до мене підійшов якийсь чувак.

-Бачу тебе тут втретє. І втретє ти приїхала з Максом. На дівчину його не схожа, отже в мене є шанс завлоювати твоє серце?-я звела на нього свій погляд.

Що-що?

-Твій підкат трохи не вдався.-сказала я.

-Гаразд. Тоді давай прямо. Твій Максик зараз цілується з якоюсь рудою кралею.-сказав він а я прослідкувала за його поглядом. 

Максим сидів на своєму мотоциклі а на його колінах була якась рижа...дівчина. Не знаю чому я зараз захотіла вирвати і підвісити ці руденькі кучерики. Я повернула голову назад до свого співрозмовника.

-Отже, якщо я поцілую тебе. То...нічого не станеться. 

Не знаю що сталося, але схоже я сама перша потягнулася до цього дурня. Він спочатку був у шоці але відповів на поцілунок.Я ж глянула на Максима котрий зараз чому цілуючись з іншою глянув на мене а потім я відвела погляд. Ну що, Максим Боднаренко, тепер можеш починати кусати свої лікті. Ти ж такого не очікував?

Любі читачі, як я уже писала в своєму телеграм каналі і блозі я переходжу на інший акаунт. Мій новий псевдонім Mery Gorn тому сподіваюся що ви не покинете мене а перейдете і будете також зі мною і новимим книгами на новому акаунті. Всіх люблю і чекаю ваших коментарів стосовно нової глави, котра затягнулася...