Читати книгу - "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"

— Ваші напади запаморочення мені зовсім не подобаються, — оголосив свій вердикт «лікар». — Все-таки сходжу за настоянкою. Але не турбуйтеся, якщо за час моєї відсутності свідомість не втратите, то втирати засіб не буду. Просто нехай пляшечка з ліками буде у вас під рукою про всяк випадок.

Найт вийшов з кімнати, і Олена спробувала розслабитися. Якось зовсім не хотілося знову відключитися і отримати чергову порцію тутешнього чудо-засобу, від однієї думки про який холодок біг по шкірі.