Читати книгу - "Віддана босу за борги, Марк Логан"

17.1

— Я тут щось знайшов, цікаве, — до кабінету без стуку вбігає Шрам. Настрою немає з ним сваритись, тому мовчки встаю і знімаю піджак.

— Як щодо спарингу? — на верхньому поверсі є спортзал.

Шрам широко розплющує очі і помітно ковтає.

— Я, звісно, не проти, — відповідає, зиркаючи з-під опущеної голови, — але якщо ти раптом забув, востаннє, коли ми боролися, обидва лежали в лікарні.

Пам'ятаю. Ще б пак, таке забудеш. Саме тому він став начальником охорони. Тепер те, що мені потрібно — рівний суперник. Боюся, ті, хто слабше, можуть не перенести зі мною спарингу.

— Без фанатизму, — киваю, щоб йшов за мною.

Мені потрібно викинути недоречне бажання з голови, або вибити — немає значення. Будь-який спосіб підійде.

— Ти що, навіть переодягатись не будеш? — запитує Шрам, коли я йду просто до рингу. — Шефе, може, спочатку інфу?

Різко зупиняюся, розвертаючись, спіймавши погляд охоронця.

— Будеш язиком молоти, обіцяю увімкнути не лише фанатизм, — передчуття вже скручує м'язи.

Перев'язую руки і стаю в стійку. Не хочу сьогодні жодних рукавичок. Потрібно відчути удар. Сильний, влучний, щоб вибити з грудей непотрібний кисень.

— Сподіваюся, новини гарні, — удар лівою.

Серце барабанить у вухах. Руки, стиснуті в кулаки, сверблять як ненормальні.

— Одна, — киваю, ухиляючись, — друга не дуже.

Я так і думав.

Декілька ударів мимо. Приймаю відповідь, але правий хук потрапляє точно в ціль.

Розслабився я. Забув лихий час, коли доводилося кулаками вибивати з боржників гроші.

Можливо, не зовні — всередині, але змінився. Я тільки зараз це зрозумів.

— Погана, — танцюю по рингу, ухиляючись від ударів.

— Перевізник відмовився з нами працювати, — слова як удар під дих.

Сука! Я не розумію! Тільки одне вирішив, одразу вилазить щось інше. Я не розумію: чому? Хоч пристрель мене, не можу в'їхати, хто під мене копає.

Ворогів у мене, звісно, достатньо, але самогубців серед них немає. Я всіх перевірив. Усіх! Усі дорогі до Стаса.

— Гарна, — злість викручує м'язи, одні удари точно в ціль, і Шрам на матраці.

— Я підрахував бабло, яке Стас вкрав. Є не стиковочка.

Христос народився! Мирних святкувань. До понеділка!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍