Читати книгу - "Морочист, Оскар Бласт"

Розділ 37

Я мовчав. Що можна було тут сказати? Не треба мене рятувати?! Я не вірю тобі?! Я не пам’ятаю тебе, тому думаю, що це все брехня?!

- Мабуть, я зробила помилку, - хитнула головою дівчина. – Надто вірила, що дорога для тебе... Мені не треба було приходити сюди, в «Смарагд»...

- Ти стверджуєш, що ти моя дружина, яка начебто потрапила на ту вашу Другу Платформу, - промовив я. – Чому ж зараз тут? Адже там, я зрозумів, ти під наглядом. Як ти це зробила?

- Після активації твого вірусу, коли тебе помістили в тюрму, люди Гречука знайшли мене на Другий Платформі. Таємно провернули складну рокировку, заплатили кому треба великі гроші, щоб визволити мене. Звичайно, все це зробили не безкорисно. Договір був таким: я допомагаю витягнути тебе з «віртуальної коми», а ти, натомість, даєш коди від своєї програми Степану Тарасовичу... Він хоче сам керувати знищенням ШІ.

- У нього амбіційні плани, - гмикнув я. - Невже завдяки тій вірусній програмі він хоче скинути діючого президента Віктора і зайняти його місце? Та й Самійленко, мабуть, теж щось таке замислив... Вони ж постійно у контрах...

Я побачив погляд Діани, в якому вгадувалася надія, і замахав руками:

- Ні, ні, якщо я роблю таке припущення, то це не значить, що вірю всім цим вашим казочкам! Просто це логічний розвиток подій. Принаймні, так можна діяти.

- Пан Степан заплатив великі гроші людині, яка погодилася замінити мене на Другій Платформі, - промовила Діана. - Зараз замість мене там дуже схожа на мене жінка. Вона погодилася зіграти мою роль, бо її син безнадійно хворий, а пан Гречук пообіцяв гроші на операцію. Що ж, кожен виживає, як може... Але, - Діана раптом запнулася, - я не думала, що буде так... Так важко... Неприємно... Боляче! Ти, котрий кохав мене так сильно, ніжно, вірно... Ти не впізнав мене! – дівчина наче й сумувала, але й дратувалася одночасно. Розповідала далі.

- Схимці зробили Кі в моїй подобі, програма налаштувалася на тебе у вірті, ви зустрілися. Але її активація чомусь не відбулася. Вона нічого не пам’ятала. Тому й не могла роз’яснити тобі все, про що ми тобі сьогодні розповідали. У її пріоритетах був прописаний ти, Кириле, як об’єкт для захисту і співпраці, а також наступне знищення ШІ Віктора вами разом чи Кі окремо, залежно від ситуації. Чи то відбувся якийсь збій, чи робота її системи почала рухатися в іншому напрямку... Не знаю. Кі зникла, тоді терміново почали створювати новий аватар і нову програму на основі тих же сирців. Але я наполягла, щоб цього разу аватаром керувала я...

Дівчина рвучко й неусвідомлено бгала в руці поясок халату, нервувала, потім схопилася на ноги й підійшла до вікна, глибоко зітхнула, щоб заспокоїтися.

- Коли я побачила тебе, хотіла кинутися на шию, розцілувати, зарепетувати, закричати від щастя, але ти ти... Чужий. Не той Кирил, якого я знала. Вірт змінив тебе. «Смарагд» змінив тебе. Ти рятував мене, мстився за мене, але втратив себе... Втратив наше з тобою...

Я підійшов до дівчини. Діана замовкла, дивилася у вікно і по її щоках текли сльози.

- Що я втратив? – спитав тихо.

- Наше з тобою кохання, Кире.

Вона глянула на мене, в її блакитних і сповнений болю очах була така мука, що мене з неймовірною силою потягло до дівчини. Я обняв Діану за плечі, притягнув до себе, знайшов губами її солоні вуста і більше не відпускав.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍