Читати книгу - "Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття"

використовувати потужні автоматизовані системи обробки зображень, які постачає BD — компанія з виробництва медичного приладдя, розташована в штаті Нью-Джерсі. Колумніст Фаргад Манджу, який спеціалізується на темі технології, у низці своїх статей про автоматизацію робочих місць, написаних для видання Slate, назвав систему обробки зображень FocalPoint GS виробництва фірми BD «чудом медичного приладобудування», бо її «програмне забезпечення для обробки зображень швидко переглядає слайди, виявляючи в них понад 100 візуальних ознак наявності анормальних клітин». Ця система «ранжує слайди за імовірною наявністю хвороби», а насамкінець «позначає на кожному слайді по 10 ділянок для подальшого дослідження фахівцями-людьми» [14]. Ця машина значно краще справляється з виявленням ознак ракового захворювання, аніж людина-лаборант сама по собі — навіть попри те, що при цьому швидкість обробки зростає приблизно вдвічі.

Шпитальна і фармацевтична робототехніка

Фармацевтичний відділ при Медичному центрі Каліфорнійського університету в Сан-Франциско щоденно виготовляє близько 10 тисяч індивідуальних доз медпрепаратів, одначе при цьому жоден фармацевт навіть не торкається ані пігулки, ані пляшечки з ліками. Величезна автоматична система маніпулює тисячами найменувань різноманітних медпрепаратів і робить при цьому все — від зберігання й поповнення гуртових партій фармацевтичних засобів до пакування й видачі тих чи інших пігулок. Робототехнічна рука безперервно бере пігулки з контейнерів і розкладає їх у невеличкі пластмасові торбинки. Кожна доза вміщається до окремої торбинки і маркується штрих-кодом, що позначає медпрепарат і пацієнта. Після цього машина розташовує щоденний набір ліків у тому порядку, в якому їх слід буде приймати, і пакує їх докупи. Потім медсестра, яка контролює прийом ліків, звірить штрих-коди на торбинці з медпрепаратами та бирці, прикріпленій до зап’ястя пацієнта. Якщо вони не збігаються або ж ліки видають у хибний час — вмикається сигналізація. Троє інших спеціалізованих роботів автоматизують приготування ін’єкційних медпрепаратів; один із них займається винятково високотоксичними ліками для хіміотерапії. Ця система практично виключає можливість людської помилки завдяки тому, що майже повністю усуває людину з виробничого циклу.

Автоматизована система вартістю 7 млн доларів з Каліфорнійського університету є лише одним з вражаючих прикладів робототехнічної трансформації, що розгортається в фармацевтичній галузі. Значно дешевші роботи, не набагато більші за торговельні автомати, заполоняють роздрібні фармацевтичні пункти, розташовані в аптечних і бакалійних крамницях. Щоб стати фармацевтом у Сполучених Штатах, треба пройти інтенсивне чотирирічне навчання на науковий ступінь доктора і здати непрості екзамени на право мати ліцензію. Фармацевти добре заробляють — у 2012 році їхній пересічний річний дохід становив 117 тисяч доларів. Одначе значна частина їхньої роботи є загалом рутинною й повторювальною, особливо в роздрібних пунктах, і тому найнагальнішою проблемою є уникнення потенційно смертельної помилки. Іншими словами, значна частина того, чим займаються фармацевти, майже ідеально годиться для автоматизації.

Коли призначені конкретному пацієнтові медпрепарати вже готові покинути фармацевтичний відділ шпиталю, то, скоріш за все, вони зроблять це за допомогою робота-постачальника. Такі машини вже роз’їжджають коридорами великих медичних комплексів, розвозячи ліки, лабораторні аналізи, харчі для пацієнтів або чисту білизну. Роботи вміють об’їжджати перешкоди, які трапляються на їхньому шляху, і користуватися ліфтами. 2010 року шпиталь Ель-Каміно в місті Маунтін-В’ю, що в штаті Каліфорнія, орендував дев’ятнадцять роботів-постачальників у фірми Aethon, Inc. за щорічну плату 350 тисяч доларів. Як сказав один шпитальний адміністратор, якби вони наймали для цієї роботи людей, то це обійшлося б у понад мільйон доларів щороку [15]. На початку 2013 року компанія General Electric оголосила плани розробки мобільного робота, здатного збирати, чистити, стерилізувати і розвозити по операційних палатах тисячі хірургічних інструментів. Ці інструменти будуть позначатися радіочастотними бирками (РЧБ), завдяки яким машині стане значно легше їх знаходити [16].

Окрім специфічних напрямів фармації та шпитальної логістики й постачання, здобутки роботів у сфері медицини наразі нечисленні. Нині вельми масштабно застосовуються хірургічні ро́боти, однак вони призначені для розширення можливостей хірургів, до того ж операції із застосуванням роботохірургічної техніки насправді обходяться дорожче за ті, що виконуються традиційними методами. Вже здійснюються певні підготовчі роботи з реалізації амбітніших роботохірургічних проектів; приміром, проект I-Sur, що фінансується Євросоюзом, є не що інше, як консорціум європейських дослідників і конструкторів, які здійснюють спроби автоматизувати такі базові процедури, як пунктирування, розрізання та накладання швів [17]. Та все одно наразі важко уявити, що якомусь пацієнтові дозволять пройти хірургічну процедуру без присутності лікаря, завжди готового втрутитися в процес, тож якщо навіть така технологія і з’явиться, то будь-яка досягнута завдяки їй економія, скоріш за все, виявиться, в кращому випадку, неістотною.

Роботи для догляду за літніми людьми

Населення всіх розвинених країн, а також багатьох країн, що розвиваються, старіє швидкими темпами. Згідно з прогнозами, станом на 2030 рік у Сполучених Штатах проживатимуть понад 70 млн громадян літнього віку, тобто приблизно 19 % усього населення, — істотне зростання порівняно з 12,4 % у 2000 році [18]. В Японії довголіття у поєднанні з низьким рівнем народжуваності ще більше загострює цю проблему: на 2025 рік близько третини всього населення складатимуть люди віком понад шістдесят п’ять років. До того ж серед японців поширена майже ксенофобська відраза до збільшення імміграції як заходу, потенційно здатного знівелювати проблему старіння. Як наслідок, в Японії вже виник дефіцит 700 тисяч працівників з догляду за літніми людьми — і, згідно з прогнозами, в найближчі десятиліття ця нестача стане ще істотнішою [19].

Цей світовий демографічний дисбаланс, що стрімко зростає, створює в сфері робототехніки одну з найбільших слушних нагод: розробляти доступні за ціною машини, здатні надавати допомогу при догляді за літніми людьми. Фільм 2012 року Robot and Frank («Робот і Френк»), комедія про діда та робота, який за ним доглядає, — це оптимістичний погляд на той прогрес, свідками якого нам невдовзі судилося стати. Фільм починається з того, що глядачеві пояснюють, що дія відбувається в «недалекому майбутньому». За сюжетом робот демонструє неабияку кмітливість, підтримує інтелектуальні розмови і, загалом, поводиться як жива людина. В один з моментів зі столу падає склянка, і робот перехоплює її в польоті. Боюся, що