Читати книгу - "Золотий маг. Книга 1. Зерно"

ледве встиг скочити на переднє сидіння, як машина, гуркотом розірвавши нічну тишу, зірвалася з місця і помчала до будинку мольфарки.

— Ніку, там залишився той чоловік, до якого ми їхали. Ми ж його там кинули. Що ж з ним буде? — запитала Аня, коли трохи заспокоїлася.

— Аню, судячи з того, що сталося, з ним має бути все в порядку. Невже ти не зрозуміла, що це було все спеціально влаштовано. У ньому був демон, який намагався вбити Ліну. Зараз демона вже немає. Тому чоловік прокинеться здоровим, як і раніше. А ось чому там так вчасно з’явився ангел, це ми спробуємо потім з’ясувати у Ліни, коли вона видужає.

— Ти думаєш, що вона одужає? — з хвилюванням запитала Аня.

— Я дуже на це сподіваюся. Дома оглянеш її ретельніше. Але те, що їй стало краще, — це факт.

Розмова обірвалася. Далі їхали в тиші. Іван намагався вести машину максимально обережно, щоб не нашкодити Ліні, і, на радість усім, незабаром у світлі фар з’явився будинок мольфарки. Водій під’їхав під самий ґанок і відразу кинувся до Ліни, взяв її на руки і поніс до хати.

— Іване, несіть Ліну в її кімнату. Я її там огляну, — крикнула йому в слід Аня.

Вона підібрала з підлоги машини речі, які встигла захопити з дому хворого і пішла слідом. Нік заглянув в машину перевірити, чи не забула чого Аня. На підлозі сиротливо поблискував золотий меч. Він підняв його, покрутив у руці і пішов в будинок.

— Подивимося, чи зможеш ти дати нам відповіді на деякі питання, — сказав він, звертаючись до меча. — Будемо сподіватися, що проблем ти нам не додаси.

У будинку відчувалася напруга і паніка. Іван і Галина метушливо бігали то в кімнату Ліни, то в лазарет, то на кухню, приносячи Ані потрібні предмети. Нік хотів було зайти, але Галина передала прохання Ані поки не турбувати їх. Він сходив на кухню, заварив собі чаю, зробив бутерброди і розташувався у вітальні. Не знаючи до кінця причин і наслідків того, що сталося, він вирішив цієї ночі не спати, а вартувати у вітальні. Невідомо, що могло бути, або хто може з’явитися після такої події. Через деякий час паніка в будинку помалу вщухла, всі заспокоїлися. Галина була зайнята на кухні, Іван вийшов у двір, щоб загнати машину в гараж. Нік зручно вмостився в кріслі і став чекати. Через годину до нього спустилася Аня.

— Ніку, Ліна прийшла до тями і просить, щоб ти до неї зайшов, — сказала дівчина. — Тільки, будь ласка, недовго. Вона дуже слабка. Їй треба виспатися і набратися сил.

— Добре. Я постараюся швидко, — кинув на ходу, піднімаючись сходами на другий поверх.

Він якомога тихіше увійшов до кімнати Ліни. На обличчі видно було втому, але в очах вже були іскри і вона слабо посміхалася. Нік підійшов і сів на край ліжка. Він дивився на неї, не наважуючись почати розмову.

— Напевно, я повинна в першу чергу подякувати тобі. Ти врятував мені життя. І хоч я вже дуже стара, але сьогодні точно не збиралася помирати. Мені Аня розповіла, що сталося. Тепер твоя черга.

— Та розповідати особливо нема що. Все відбулося на очах у Ані. Я ще вдома відчував якесь хвилювання, наче передчуття чогось поганого. Тому й напросився їхати з вами. Сидів у машині, дивився магічним зором. Спочатку все було нормально, потім в кімнаті з’явилася темна пляма. Тепер я розумію, що це був демон. Я кинувся до вас. Потім спалах, і з’явився ще один чоловік. Коли вбіг до кімнати, побачив, що це був молодий ангел. Помітив вас на підлозі і те, що демон висмоктує вашу енергію. Коли ангел замахнувся мечем, я спочатку подумав, що він хоче вбити демона, але потім зрозумів, що він хотів перерубати вашу нитку життя. Далі я кинув у нього заклинання повітря. Напевно, не дуже розрахував сили. Він вдарився об стіну і втратив свідомість. Я, звичайно, не знаю, чи можна так чинити з ними, але вибору особливого у мене тоді не було. З демоном було складніше. Повітря його відкидало, вогонь не діяв зовсім. Тому мені дуже пощастило, що під ногами лежав меч ангела. Я його вхопив, відмахнувся від демона та зміг його ним трохи зачепити. Так вийшло, що цього виявилося достатньо. Рогатого буквально розірвало від світла зсередини. Далі була паніка, тому що Аня, оглянувши вас, сказала, що ви помираєте. Я згадав випадок, коли ви врятували хлопця, що отруївся, і коли ангел перерізав його нитку життя. Тому зробив так само. Я, правда, не знав, треба чи ні читати заклинання, тим більше я його все одно не знаю. Але метод подіяв, і ми швиденько звідти втекли. Ось власне і все.

Нік подивився на Ліну. Вона плакала. Йому стало ніяково. Він не знав, як її заспокоїти.

— Ось ти і виріс до мага, — сказала Ліна, трохи заспокоївшись. — Ти вперше в стресовій ситуації вчинив як маг, а не як звичайна людина. Отже, все, що з тобою сталося в останні місяці, немарно. Тепер я твій боржник.

— Ну що ви таке кажете, Ліно! — образився Нік. — Будь-хто так вчинив на моєму місці. Який борг! Ви мені дали шанс прожити нове цікаве життя, хоча я вже думав, що нічого путнього і цікавого вже не буде. Мене ось що турбує… Зрозуміло, що демон полював на вас, але як так вийшло, що ангел з’явився в потрібний час у потрібному місці? І чому він намагався забрати ваше життя, замість того, щоб убити демона?

— Ну от в останньому якраз і немає нічого дивного. Це, мабуть, був ангел Смерті. А вони не можуть втручатися у боротьбу між демонами і людьми. Вони тільки забирають життя. Вони можуть вбивати, тільки захищаючи своє життя. Тож тобі могло