Читати книгу - "Обійми пристрасті, Альона Гейруш"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Руслан, чому ми одні?
-А тобі потрібні свідки? Не торбуйся, я тебе не з'їм,- клацнувши зубами, додаю:
-Або, може і з'їм!
Всаджую її поряд біля себе. Гасне світло, вмикається екран, але що там показують, навіть і не чую. Вона так близько, що я відчуваю як вона тремтить, варто мені тільки торкнутися її молодого тіла. Обіймаю її за шию та притуляюся губами до її вушка:
-Ніка, твої образи мене не зупинять! - цілую її щоку і гублюся в її теплі.
-Не заважай, цікаве кіно! - придумує причину тільки щоб я дав їй трішки свободи. І я її даю: сідаю рівно, руки кладу на підлокітники, розкладаю ноги і вона спрямовує свій погляд між моїх ніг, де і бачить бугор, який рветься.
-Бачиш, крихітко, яких важких зусиль я докладаю, щоб не взяти тебе, а ти зовсім мене не шкодуєш! - свій голос не впізнаю, я такий збуджений, що ледь намагаюсь охолодити свій мозок. Вона мені необхідна, я вже не здатний стримувати себе.
Нахиляюся, різко беру її губи та смакую їх. Напористо зжимаю їх, але в той же час ніжно, не переходячи межу, вилизую її губи язиком. Від цього між нами стає занадто інтимно. Забуваю за все, даю волю рукам, кладу руку на її груди та зминаю у своїй долоні, роблю це так швидко, що вона не розуміє, що відбувається.
-Поїхали до мене, Ніка! - вона ніби приходить в себе, потім і мене повертає в реальність, гучним ляпасем по лівій щоці.
- Що не так? Ти ж теж хочеш? Вона тільки спрямовує свій ярий погляд, і не вимовши ні слова, встає та буквальному сенсі вибігає із кінотеатру.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Обійми пристрасті, Альона Гейруш», після закриття браузера.