Читати книгу - "Обурливо гарна, або Ліки Його Високості, Ольга Обська · автор"

Розділ 37. Хай береже тебе і весь твій рід все-Творець

Вечеря з принцом закінчилася, і Сніжана нарешті могла вирушити до своїх покоїв. Минулу трапезу можна було назвати майже приємною. "Майже" — тому, що розслабитися не можна було ні на секунду. Доводилося постійно контролювати себе, щоб не сказати чогось зайвого. Але сам принц Сніжані сподобався. Він виявився не лише зовні схожим на привабливого Родіона Добриденя, а й характером. Твінсен має уважні цікаві очі. Дуже живу психіку. Він емоційний, і поки не навчився, подібно до батька, ретельно приховувати свої емоції. Але цим і підкуповує. Він привабливий, навіть коли злиться, а вже коли усміхається… У ньому є природна галантність, чоловіча харизма, сексуальність. Він народжений розбивати жіночі серця. Йому, як і Родіону, для цього робити нічого не потрібно. Сніжана була впевнена, що кожна друга дівчина, яка приїхала на фестиваль, стане жертвою його харизми. Втім, чи встоїть решта — теж під великим питанням.

Сніжана зайшла до своїх покоїв і зітхнула з полегшенням — нарешті залишилася віч-на-віч з собою. Зняла туфлі, присіла на софу, обвела поглядом свої володіння. Вона ще не мала можливості уважно тут все роздивитися. Дивно усвідомлювати, що ця кімната стане її домівкою на кілька тижнів. Якби не була вимотана сьогоднішнім важким днем, напевно сильно здивувалася б від незвичайної розкоші. Ліжко, тумби, туалетний столик — всі меблі зроблені зі світлого, майже білого дерева, прикрашені вишуканим різьбленням, інкрустовані камінням. Навколо кричуще дорогі матеріали — блискуча золотава парча оббивок, тонкий шовк палантину, м'яка шерсть білих килимів. Але чого Сніжана хотіла? Королівський палац, як-не-як.

Поки освіжалася і переодягалася у повсякденний одяг, планувала свій вечір. Намітила кілька справ. По-перше, відшукати королівську бібліотеку та вибрати кілька корисних книг. По-друге, почати налагоджувати контакти. Їй здалося, що сусідні покої, які були порожні вдень, зараз уже кимось зайняті. Мабуть, почали з'їжджатися представниці почесних родів на фестиваль наречених. Можна ризикнути познайомитись із сусідкою.

Сніжана, звичайно, усвідомлювала, що між дівчатами буде справжня конкуренція, а може навіть, спалахне відкрита ворожнеча — на дружні стосунки розраховувати не варто. Особливо Сніжані — адже її сприйматимуть як північницю. Але ж не можуть усі до одної виявитися такими злими і непривітними. Жевріла надія, що вдасться знайти хоч когось, з ким можна буде нормально поговорити. Сніжана вже скучила за жіночим товариством. З моменту, як потрапила сюди, їй доводилося мати справу виключно з чоловіками, якщо не брати до уваги короткого та неприємного знайомства з послушницями та Матір'ю-настоятелькою.

Плани були дуже правильними і грандіозними, але варто було Сніжані прилягти на ліжко, щоб трохи відпочити, вона одразу змушена була визнати — цей довгий день виснажив її настільки, що сил кудись виходити з покоїв не залишилося. Доведеться відкласти всі справи на завтра. Але в одному вона собі не могла відмовити — ще раз уважно вивчити записку від Крайдана, яку їй передали ще під час вечері з принцом. Тоді Сніжана лише пробігла рядки очима. Більшого в присутності Твінсена дозволити собі вона не могла. Але тепер їй ніхто не завадить.

У записці було лише три фрази.

Милістю Його Величності я призначений твоїм опікуном, Анабель.

З сьогоднішнього дня всі Магістри будуть знаходитися в палаці, щоб допомогти в організації фестивалю, але я змушений бути відсутнім три дні.

Хай береже тебе і весь твій рід все-Творець.

Сніжана перечитувала записку знову і знову. Серце тріумфувало від радості. Три дні — і Крайдан повернеться. Це означало, що покарання короля виявилося не таким суворим. Сніжана знала, що Крайдан чекав чогось набагато гіршого. Він ніколи не говорив цього відкрито, але вона відчувала, що за викрадення артефакту з королівської скарбниці його можуть відправити в заслання або навіть відправити в катівні на довгі роки.

Крайдан був єдиною людиною у цьому світі, хто став для неї по-справжньому близьким, за кого у Сніжани боліла душа. Як же її зігрівала думка, що тепер з його очей піде біль та гіркота. Він зможе стати щасливим. Його дружина, напевно, знайдеться. Сніжана підозрювала, що нікуди вона і не пропадала — Крайдан сам заховав її на час неприємних розбірок. Він остаточно пробачить їй її божевільний вчинок, разом вони переживуть гіркоту втрати, і ще матимуть можливість зачати дитину. Вони ж молоді! У таких чоловіків, як Крайдан, обов'язково мають бути діти. Він буде чудовим батьком! Сніжана навіть уявила собі малюка, схожого на Крайдана. У нього були серйозні темні очі, як у тата, і кучеряве світле волосся. Малюк усміхнувся. Щось стиснулося, скрутилося всередині. Дивне щемливе почуття, назви якого Сніжана не знала.

Вона відклала записку, але в голові все одно крутилися фрази, які, здається, вона вже вивчила напам'ять. Щось було в них особливе, щось не таке. Чому взагалі Крайдан вирішив їй написати? Він же знав, що король так і так повідомить їй, що призначив його опікуном. Лакей, якого прислав Арттерик, розповів не лише про опікунство, а й про те, що Крайдана не буде у палаці три дні. Тобто, по суті, нічого нового Сніжана з записки не дізналася. Але в цих трьох фразах мало бути щось важливе, інакше Крайдан не став би їх писати.

Хай береже тебе і весь твій рід все-Творець.

Записка закінчувалася цією фразою. Звучало, як попередження, що Сніжані загрожує небезпека. Може, Крайдан хотів від чогось застерегти її? Чому в записці згадується рід? Що мав на увазі Магістр? Якщо мав на увазі рід Магвайр-л'Арата, то кого саме? Крайдан знає, що Сніжана не знайома з жодним представником роду. Все, що її пов'язує з Магвайр-л'Арата — це кулон мами. Стоп! То, можливо, Магістр саме його й мав на увазі?

Сніжана не знала, чи це її багата фантазія побачила в невинній фразі ціле послання, чи там справді зашифровано попередження, що Сніжані і Краплі Арата щось загрожує. Щось або хтось?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍