Читати книгу - "(не) Ідеальний бос , Аксінія Найт"

Розділ 22

* * * Від імені Алексісу * * *

Після вечірнього одкровення Алекса вони обидва були емоційно вимотані. Їм уже зовсім нічого не хотілося, аби цей день скоріше закінчився. Десь глибоко в душі чоловік шкодував, що розповів про своє минуле так докладно. Але головою розумів, що будувати стосунки на брехні йому категорично неприйнятно. Як то кажуть: краще гірка правда, ніж солодка брехня. Після такого йому вже не хотілося йти на це свято.

Ніколь дуже швидко заснула на його плечі, а Алекс зовсім не міг заплющити очей. Чоловік із величезним коханням дивився на дівчину і намагався зрозуміти, за які заслуги доля послала йому цього білявого ангела. Він сам, напевно, не зміг би спокійно реагувати, якби Ніка одного разу сказала йому, що хоче познайомитись з колишнім.

«Який же я кретин…» – подумав він, несподівано поставивши себе на місце дівчини. – «І як тільки вона не пішла?»

Чоловік обережно провів долонею по волоссю, вдихаючи їхній аромат і міцніше притискаючи Ніку у своїх обіймах. Він промучився без сну майже до самого світанку, знову і знову прокручуючи їхню розмову у своїй голові, намагаючись зрозуміти, як виправити свою помилку.

Коли Алексіс розплющив очі, то в кімнаті вже яскраво світило сонце, а він лежав один на ліжку. Якоїсь миті йому здалося, що Ніка в його обіймах була просто сном. Але несподівано до нього долинув приємний аромат кави. Чоловік одягнувся з вийшов зі своєї кімнати, прямуючи на кухню.

Дівчина стояла на його кухні і готувала обом сніданок, коли він підійшов і обійняв її зі спини.

– Доброго ранку, мила! – Алекс поцілував дівчину в шию.

– Добре! Сідай, сніданок уже готовий, – посміхнувшись, відповіла Ніка. Чоловік побачив, як у її очах промайнув ледь помітний біль. Він повернув дівчину обличчям до себе і ніжно підняв її за підборіддя.

– Вибач за те, що тобі вчора довелося дізнатися... Я знаю, що зробив тобі дуже боляче своїм одкровенням... Але найбільше на світі мені не хотілося тобі брехати і вигадувати неіснуючу історію, – Алекс торкнувся долонею її щоки. – Якщо ти хочеш, ми легко можемо нікуди не піти і весь сьогодні провести лише вдвох.

Він дивився прямо в її очі, спостерігаючи, як у них змінювався величезний спектр емоцій після його слів.

– Алексе, це твоє минуле і я не вправі його засуджувати. Мені важливо те, який ти поряд зі мною, як ставишся до мене. Решта не має значення. Просто в моїй голові зовсім не вкладається, як ти міг погодитись на те, щоб нас з нею познайомити? Про що ти думав у той момент?

– Про нас, люба… Просто… У моєму житті немає жодних інших близьких людей, крім Шеріл. Коли ми розмовляли за день народження, я бачив у ній молодшу сестричку, якою вона була в дитячому будинку для мене. Я давно перестав дивитись на неї якось інакше.

– Тобто факти вашого сексу в тебе геть вилетіли з голови в той момент, так? – гірко засміялася Ніколь.

– Мабуть так. Пробач мені… – винно прошепотів чоловік.

– А знаєш… – її голос був сповнений рішучості. – Ми з тобою підемо на бенкет. Якщо хтось захоче шепотіти за нашою спиною, то скільки б ми не ховалися, це не врятує. Їм лише привід потрібен для цього.

Алекс дивився на свою кохану і дивувався її рішенню. Він ніби бачив перед собою зовсім іншу людину.

– Ніколь… – чоловік все ж таки хотів спробувати виправити свою помилку і відмовити її від цієї зустрічі.

– Ні, Алексе… Навіть не намагайся! – ніби вона прочитала його думки. – Комусь доведеться все ж таки відповісти за свою шалену ідею. Тільки попереджаю відразу… Другого разу не буде… – Ніколь видихнула і злегка прикрила очі, опиняючись у міцних обіймах чоловіка. – Я не витримаю ще чогось подібного… У кожного з нас є минуле. Але не завжди з ним потрібно особисто зустрічатись і тим більше знайомити другу половинку.

– Я обіцяю! – щиро прошепотів Алекс, притискаючи до себе найдорожче, що було у його житті – свою кохану дівчину. – Ти мені важливіша за моє минуле… Я не хочу втратити тебе.

– Я вірю тобі! – вона поцілувала його губи зі своїм коханням. – А тепер давай снідати. Все вже охололо, мабуть.

Коли вони сіли за стіл навпроти один одного, Алексіс не міг відвести погляду від своєї дівчини. Він захоплювався нею, кохав та цінував те, що вона вирішила зробити. Ніка була повністю права і минуле зі сьогоденням, а можливо і майбутнім, ніколи не повинні перетинатися.

У цей момент чоловік ухвалив для себе одне дуже важливе рішення. Залишалося тільки підібрати потрібний момент для його здійснення.

За кілька годин вони вдвох, повністю готові, сіли в його машину і спокійно попрямували до ресторану. Ніхто з них більше не повертався до цієї теми, вважаючи, що в цьому немає потреби.

Алекс перед входом до зали подав дівчині руку. Вони удвох виглядали дуже гарною парою. Вона у синій сукні з бежевими вставками. Він у синіх штанах та світло-бежевій сорочці, майже в тон до її сукні. Усі гості на чолі з іменинницею сиділи вже за столом.

Чоловік обійнявши Ніколь підійшов до винуватці урочистості зі своїми привітаннями. Дорогою вони встигли купити букет квітів, який зараз урочисто вручили.

– Шеріл, ми вітаємо тебе з днем ​​народження!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍